До Києва з Ізраїлю транзитом через Нью–Йорк

05.11.2013
До Києва з Ізраїлю транзитом через Нью–Йорк

Виставка в НХМУ триватиме до 1 грудня.

Одеські художники–авангардисти, які творили сто років тому, заслуговують на окремий параграф в історії вітчизняного мистецтва. Як зауважує директор Національного художнього музею Марія Задорожна, «без одеського «Товариства незалежних» уявлення про культурне життя України початку ХХ століття було неповним». Але цілком можливо, що про творчість учасників цього «Товариства» ми б так і не дізналися, якби не громадський діяч Яків Перемен, який свого часу вирішив зібрати колекцію цих творів. На початку минулого століття він вивіз 86 полотен до Ізраїлю. А «всього лише» через майже сто років збірка була знову презентована у Києві. Протягом місяця виставка «Товариства незалежних» експонуватиметься в Національному художньому музеї.

Шлях полотен до України був непростим. Кілька років тому на аукціоні «Сотбіс» збірку з 86 творів живопису та графіки за два мільйони доларів викупив київський фонд «Український авангард». Її вже показували у Нью–Йорку, після Києва на «Товариство незалежних» чекають Москва, Відень, Берлін, Лондон, Париж... У подальшому, переконаний співзасновник фонду Олександр Сусленський, ця збірка повинна оселитися в якомусь солідному музеї. Бажано — в постійній експозиції, а не в запасниках. Дробити її на окремі картини неприпустимо. За словами пана Сусленського, принципова позиція фонду — донести світу безпрецедентність колекції, яка була втрачена для світу. (Попередні власники збірки розповідають, що полотна доводилося збирати ледь не на смітниках...)

В експозиції — твори театрального художника Олександра Зейліковича («Квіти», «Пейзаж iз човном», «На пляжі»...), портретиста й графіка Самуїла Соломонського, який народився у Катеринославі і загинув в Освенцімі, живописця і педагога Амшея Марковича — за наказом Луначарського його делегували до Парижа, де він читав лекції про радянське мистецтво, — Теофіла Борисовича, Амшея Нюренберга, Ісаака Маліка...

До речі, після презентації у Нью–Йорку критики відзначали, що ламані лінії на полотнах відображають те, як ламалися устої та уявлення в часи, коли творили ці художники, а цю виставку назвали «Реквіємом колекціонеру». Олександр Сусленський дуже сподівається, що в Одесі найближчим часом з’явиться пам’ятник Якову Перемену. Якщо не пам’ятник — то принаймні меморіальна дошка.