Кожна копійка на рахунку

29.10.2013
Кожна копійка на рахунку

Влада тепер ретельнiше вiдстежуватиме витрати боргових коштiв.

Український уряд планує продовжувати реформи у сфері державних фінансів. Серед нововведень: запровадження обмеження на розмір внутрішнього державного боргу в іноземній валюті, скорочення у 2013–2014 роках низки податкових пільг, перехід до оподаткування нерухомості на основі її вартості, а також скорочення кількості винятків із загальних правил проведення державних закупівель.

«Зайві» гроші для бюджету

Модернізація системи управління державними фінансами — крок, який здатний суттєво поліпшити управління держресурсами. Як відомо, у нинішньому році державний бюджет опинився під тиском ризиків, насамперед пов’язаних із зовнішніми факторами. Для захисту інтересів українців уряд забезпечив прорив у багатьох напрямах, метою яких є активізація економічних процесів і формування необхідного ресурсу для вирішення соціальних та інфраструктурних завдань.

Реалізація цієї стратегії, на думку експертів, дозволить залучити у бюджетний процес уже у середньостроковій перспективі додатковий ресурс у розмірі 7% від ВВП. Утiм для досягнення цієї мети необхідно подолати величезну інерцію та протидію лобістських груп, а також виконати величезний обсяг технічної роботи.

Як відомо, залучення позичених грошових ресурсів дозволяє вирішити чимало конкретних завдань, які стоять перед державою. Але сьогоднішні кредити вже завтра стають боргами: співвідношення загального держборгу до ВВП зросло із 12,3% у 2007 році до 36,6% у 2012 році. Зрозуміло, що за таких умов уряд змушений контролювати державні зобов’язання й утримувати держборг на безпечному рівні. Робота в цьому напрямi буде продовжена, але вже нині очевидна необхідність запрова­дження таких індикаторів, як співвідношення державного зовнішнього боргу до річного експорту та співвідношення обсягу сукупних платежів з обслуговування держборгу до доходів держбюджету.

Проблема українського бюджету виникла внаслідок фінансової кризи: на тлі погіршення попиту на товари українського експорту, величезних виплат за старими боргами, підвищення соціальних витрат, суттєві дефіцити Пенсійного фонду і НАК «Нафтогаз України» помітно розбалансували державний кошторис. За підрахунками Світового банку, дефіцит держбюджету може становити 4,5%, а з урахування витрат на «Нафтогаз України» — цілих 6,5%. Окремі експерти допускають, що недовиконання бюджету 2013 року становитиме 30 млрд. гривень.

Як побороти дефіцит

Фінансування дефіциту Пенсійного фонду відтягує на себе значні фінансові ресурси. І хоча пенсійна реформа 2013 року дозволила заощадити 12,7 млрд. гривень, цього поки не достатньо для кардинального поліпшення ситуації. Дефіцит Пенсійного фонду цьогоріч зросте на 6,5 млрд. гривень, або на 42,5% у порівнянні з минулим роком і становитиме 21,8 млрд. гривень. При цьому, за даними Рахункової палати, торік Фонд отримав 45,1 млрд. гривень на покриття тимчасових касових розривів, із яких не повернув 11,9 млрд. гривень.

Зростання держборгу призвело до збільшення боргового навантаження на держбюджет. У першому півріччі 2013 року витрати на погашення і обслуговування держборгу становили 49,8 млрд. гривень — у порівнянні з минулим роком витрати зросли на 5,3 млрд. гривень, або на 12%. Кабінет Міністрів України затвердив фінансовий план «Нафтогазу України» з дефіцитом 18 млрд. гривень. Експерти рекомендують підвищити внутрішні тарифи на газ, але Президент України неодноразово заявляв, що не йтиме цим шляхом.

У жовтні Прем’єр–міністр України Микола Азаров визнав: проблеми в українській економіці негативно впливають на виконання держбю­джету, доходи загального фонду якого за 9 місяців нинішнього року зросли лише на 4% при плановому зростанні на 9%.

На 2014 рік заплановано зниження ставки податку на прибуток з 19 до 16% і ставки ПДВ із 20 до 17%. Але збiг низки несприятливих факторів спричинив дискусії про відтермінування запланованого зниження ставок. «Ми знаходимося сьогодні у дискусії щодо цього питання. Якщо залишити все як є, то можливе зниження доходів за цими статтями на 25 млрд. гривень», — сказав міністр доходів і зборів Олександр Клименко.

Джерелами додаткових надходжень коштів держбю­джету експерти вважають подальшу детінізацію економіки за допомогою інструментів фіскальної політики, оптимізацію держзакупівель, підвищення ефективності державних витрат, зменшення дефіциту держбюджету і боргових затрат. Зокрема, лише підвищення конкуренції у держзакупівлях дозволить скоротити ці витрати на 5% і отримати ресурс у держбюджеті у розмірі 12,9 млрд. гривень. Ще більший вплив може мати формування сприятливого бізнес–клімату.

ОЦІНКИ

Час на перезавантаження

Експерти назагал дуже позитивно оцінюють обраний урядом вектор роботи. «Бюджетну систему треба перезавантажити. Це означає велику роботу з точки зору як оптимізації витрат, так і створення умов для зростання доходів завдяки реальному поліпшенню інвестиційного клімату — шляхом боротьби з корупцією, рейдерством, вдосконаленням роботи судової системи. Може здатися, що це надто загальні речі, але без них відчутних змін у бюджетній системі не станеться», — сказав директор департаменту податкової політики Інституту бю­джету і соціально–економічного розвитку Артем Рудик.