Сидячи біля театру

22.10.2013
Сидячи біля театру

Сергiй Данченко вiтає глядачiв бiля навiки свого театру. (автора.)

Відвідувачів Камерної сцени Театру ім. Франка тепер благословляє знаний український режисер, багаторічний керівник цього театру Сергій Данченко… Замислений мудрий погляд… У руці — капелюх, подарований свого часу хореографом Борисом Каменьковичем. Таким зобразили його скульптори Володимир і Олексій Чепелики.

«Чи хотів я створювати театр Данченка? Ні. Тому що я мав такий у Львові. Театр треба створювати на чистому ґрунті», — розмислював Сергій Данченко. При цьому в його творчій скрині — понад 60 вистав в Україні та за кордоном. «Украдене щастя» протрималося на сцені театру приблизно 40 років, «Тев’є–Тевель» — майже 30, «Енеїда» — понад 20».

ПРЯМА МОВА

«За одинадцять років своєї роботи з Сергієм Данченком я відчував від нього братерську любов. Український театр можна розділити на два етапи: «до» і «після» Данченка, — каже Михайло Захаревич, гендиректор «франківців». — Театр іменi Франка багато разів виїздив за кордон і вже давно став європейським, його вистави сприймали на «ура». Вклоняюся Сергію Володимировичу за багато чесних, талановитих справ, які він залишив».