Світло від доменної печі

01.10.2013
Світло від доменної печі

Українськi сталевари i самi заробляють бiльше, i роблять свiй внесок у розвиток економiки. (з сайта photopolygon.com.)

За вісім місяців нинішнього року Україна наростила випуск чавуну майже на п’яту частину. Якщо бути точнішим, на 18%. При цьому, незважаючи на несприятливу для нас цінову кон’юнктуру, країна зуміла заробити на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті додатковий прибуток становить майже півмільярда доларів. Усього ж українські сталевари виплавили 1 млн. 380 тис. тонн своєї продукції, яка традиційно користується великим попитом на зовнішніх ринках. Підтвер­дження цьому — динаміка нашого зростання. Торік Україна збільшила експорт чавуну на 11%.

Захід обирає українське

Головні напрямки нашого чавунного експорту — Італія (38% від усіх поставок), Туреччина (відповідно 27%) та США (20%). Як відомо, невеличку частину виробів із чавуну, близько 7 тис. тонн, наша держава імпортує. Втім, як свідчить статистика, ця частка постійно знижується. Останній стрибок практично рекордний — ми закупили металургійної продукції на 65% менше. На суму всього лише понад 3 млн. доларів. Чавунний імпорт — це передусім продукція, вироблена у сусідній Росії (98% усіх поставок).

Безумовно, зростання продажу нашої чавунної продукції за кордон, навіть за умов незначного зростання цін на неї, — це дуже і дуже хороша тенденція. Адже, з одного боку, ми займаємо нові ніші на ринку, з іншого — завойовуємо нових споживачів. Тож очевидно, що при зростанні цін, який аналітики пророкують уже найближчим часом, вітчизняні сталевари зможуть отримати значно серйозніші прибутки.

Про наші перспективи свідчить і географія клієнтів, які закуповують українську металургійну продукцію. Перша трійка лідерів серед покупців продукції наших сталеварів показує: серед споживачів лідирують високорозвинуті, платоспроможні держави. Тож ми можемо сміливо вести мову про потужні позиції наших металургів у цьому сегменті.

Зростання металургії — це насамперед зростання виручки. Але навіть сам по собі цей факт не приносить таких надходжень до економіки держави, як новина про те, що базова галузь української економіки зростає. Адже металургія вже давно слугує маркером для визначення ситуації в українській економіці взагалі. Тому на кожен долар зростання продажу продукції сталеварів наша країна отримує у 3, 5, 10 разів більше зарубіжних і внутрішніх інвестицій в інші сектори економіки. А у цьому саме й полягає головне економічне значення відновлення ситуації в металургії.

Технологія дешевша — прибуток більший

Ще приємніше виглядає металургійна статистика на тлі повідомлень про тенденції енергозбереження, які нині напрочуд актуальні у галузі. Саме цей сегмент виробництва нині на третину знизив споживання газу і перейшов на використання пиловугільного пального. Постачання якого на металургійні комбінати забезпечують вітчизняні та зарубіжні шахтарі. При цьому вартість вугілля менша, а його ринок значно конкурентніший, ніж газовий. Зрештою, саме цей факт дає сталеварам упевненість у безперебійному постачанні пального і суттєво знижує собівартість готової продукції.

Відтак експерти галузі роблять висновок: при зростанні ціни на металургійну продукцію усього лише на 3% реальні доходи металургів, які працюють на новому виді пального, суттєво більші. Ну і, звичайно, існують усі підстави очікувати зростання виплавки і споживання чавуну для виробництва металопродукції, яку споживають усередині держави.

Аналітики відзначають: збільшення питомої ваги металу у загальному будівництві, а також розширення його обсягів у найближчій перспективі призведуть до зростання внутрішнього споживання металу. Збільшення споживання металу очікують також у такому секторі, як енергетичне машинобудування. Його перспективи оцінюють як оптимістичні, що постійно підтверджується наявністю великих замовлень. Серед останніх можна виділити випуск трьох колон висотою 40 метрів, які були виготовлені у рамках оновлення виробничих потужностей Кременчуцького нафтопереробного заводу Сумським заводом ім. Фрунзе. Також варто відзначити виробництво на потужностях «Електротяжмашу» сегментів статорів гідрогенератора для Кременчуцької ГЕС.