Дозволів буде менше

10.09.2013
Дозволів буде менше

Українських аграрiїв хочуть перевести на лояльнiшi європейськi стандарти.

На своєму засідання Кабінет Міністрів ухвалив законопроект «Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію та сертифікацію». Як пояснили експерти, головною метою законопроекту є спрощення процедури видачі сертифікатів відповідності і свідоцтв про визнання відповідності. Для цього органам сертифікації передбачається надати право самостійно присвоювати їм реєстраційні номери.

На думку експертів Міністерства економіки, дозволивши органам сертифікації самостійно присвоювати реєстраційні номери, вдасться суттєво скоротити час, необхідний підприємствам–суб’єктам підприємницької діяльності для отримання дозволів. Нагадаємо, що сертифікат відповідності — це документ, який виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, персонал тощо відповідають встановленим вимогам конкретного стандарту.

Важливою складовою змін до Декрету є встановлення кінцевого терміну його дії. Це, на думку експертів, дозволить з 2020 року перейти від обов’язкової сертифікації до системи оцінки відповідності. Адже існуюча нині в Україні система стандартизації і сертифікації не відповідає принципам регулювання, прийнятим у Євросоюзі. Вона призводить до значних втрат національних підприємств, тим самим роблячи їхню продукцію менш конкурентною на українському ринку.

Принципова різниця української системи стандартизації від європейської в тому, що на Заході це — незалежна процедура підтвердження відповідності продукції існуючим гармонізованим стандартам Європейського Союзу. Сертифікація СЕ дає змогу вільно реалізовувати продукцію на всій території Європейської співдружності і є обов’язковою для всіх експортерів у країни ЄС.

Для європейських виробників сільськогосподарської продукції безумовним є дотримання не тільки обов’язкових, а й додаткових вимог. Наприклад, таких, як GAP (добра сільськогосподарська практика). Цей термін означає набір принципів, які мають за мету дотримання норм, правил і стандартів, які забезпечують здоров’я споживачів, належну якість і безпеку продукції, належне ведення сільськогосподарського виробництва, захист навколишнього середовища. Норми GAP не є обов’язковими, але деякі виробники дотримуються їх добровільно, в обмін, наприклад, на державну підтримку. Деякі ж загальні норми GAP імплементовані у директиви Євросоюзу.