Інспектори надр

Україна продовжує реформувати власну податкову систему. Чергова ідея Міндоходів, яку нині винесено на розгляд, — знизити з 1 січня 2014 року ПДВ до 9%, а натомість запровадити податок з обороту зі ставками 1% і 2%. Експерти до ініціативи ставляться скептично, стверджуючи, що внаслідок новації може постраждати кінцевий споживач продукції. «Податок з обороту фіксує підняття ціни. А податок на додану вартість дозволяє перерозподілити зароблені кошти між виробничими етапами», — каже голова Асоціації франчайзингу Андрій Кривонос.

Менше платимо, більше отримуємо

Нові податки, які запроваджує Україна, на думку експертів, економічну ситуацію не покращать. «У нас діє близько 140 видів податків, у той час як у країнах iз продуктивною економікою їх у 10 разів менше — 10–12, а то й 7–8», — каже економіст Михайло Борисов.

Варіантів виходу з глухого кута, щоби послабити податковий тиск і водночас не зменшити обсяги надходжень, є декілька. «Україні варто піти шляхом, яким уже почали йти у країнах Західної Європи, — провести екоподаткову трудову реформу, — пропонує голова швейцарського фонду «Скорочення ризиків» Володимир Костерін. — Нині її впроваджено в Данії, Італії, Нідерландах, Норвегії, Британії, Швейцарії, Швеції і Фінляндії. Бельгія та Австрія хоча офіційно й не оголошували про здійснення екоподаткової реформи, але фактично змінили свої податкові системи у бік збільшення екоподатків та зменшення оподаткування праці».

Найбільш показовим є досвід Німеччини, де екоподаткова реформа принесла в бюджет близько 20 млрд. «зелених надходжень». Відповідно до принципу «фіскальної нейтральності», 90% цих коштів було використано на зниження податків на працю і доходи фізичних осіб, наслідком чого було створення 250 тисяч нових робочих місць. Результатом впровадження реформи в Данії стало зниження ставки податку на доходи громадян на 10% і помітне зниження відрахувань із заробітної плати у пенсійний фонд. Окрім того, уряд Данії повернув громадянам третину отриманих «зелених» податків. Повертали їх у вигляді грантів на впровадження енерго– і ресурсозберігаючих технологій.

Головною ідеєю «зеленої» податкової реформи є перехід від оподаткування праці й капіталу до оподаткування ресурсопотоку. Так, сьогодні частка надходжень від оподаткування капіталу домінує і становить близько 60% від усіх надходжень. Частка ж екологічних податків — у тому числі включаючи штрафи за забруднення, рентні плати тощо — не перевищує 15%. Рекордний показник, до речі, належить Туреччині.

«Сучасна податкова система сформувалася на базі застарілого світогляду, коли природний капітал вважався «безкоштовним», — вважає Володимир Костерін. — Така система виснажує природні ресурси, спричиняє забруднення навколишнього середовища, а значить — погіршення стану здоров’я населення, зменшення тривалості та якості життя. По суті, склалася парадоксальна ситуація: традиційна податкова політика сприяє процесам, які суспільство вважає шкідливими». Ця суперечність і призвела до появи на Заході концепції екоподаткової трудової реформи.

Хто раніше почав, той живе краще

Перехід на нові рейки оподаткування, стверджують експерти, не змусить платників витрачати більші суми. Під час здійснення реформи витрати «на екологію» не навішують додатковим тягарем на виробничу сферу, а навпаки, створюють можливості для модернізації підприємств. Оскільки зростання «екологічних» податків супроводжується паралельним зниженням податків на працю і капітал, роботодавець у цілому несе ті ж самі витрати, отримуючи стимул відкривати нові робочі місця та збільшувати заробітну плату.

«Україна, яка постраждала від аварії на ЧАЕС, повинна була б першою у світі взяти курс на екологічну економіку, впровадити екоподаткову трудову реформу та стати екологічно відповідальною країною. Розвивати внутрішній ринок як основу сталого розвитку», — вважає Володимир Костерін.

Про те, що екологічна ідея працює, яскраво свідчить така статистика: у переліку країн iз найвищим рівнем життя перші рядки займають ті, які раніше зробили конкретні кроки у напрямi екологізації. Це Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, США, Ірландія, Ліхтенштейн, Нідерланди, Канада, Швеція, Німеччина, Японія, Республіка Корея. Україна і Росія розташованi відповідно на 78–му і 55–му місцях. Хоча, наголошують експерти, за сукупним капіталом ці держави входять до двадцятки найбагатших країн світу. Але використати капітал, який лежить у тебе буквально під ногами, виявляється, не так уже й просто.

Утiм, за даними Worldwatch Institute, у світі налічується вже 2,3 мільйона «зелених» робочих місць. І ця цифра постійно зростає. До причин популярності нової системи оподаткування належать ще й простота адміністрування цих податків. Підприємства сьогодні провадять статистичний облік використання природних ресурсів, тому перейти до податкової звітності досить просто. З точки зору податківця маємо ще один плюс: від цієї звітності важко ухилитися, адже вона базується на обліку фізичних величин. Показники ресурсопотоків важко приховати — на відміну від грошових потоків, які використовують невраховану готівку та сприяють тіньовій оплаті праці.