Директор музею Майдану Ігор Пошивайло нагороджений премією EMYA
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Цьогорічний міжнародний конкурс «Молода Галичина» у двадцять друге зібрав юних виконавців iз шістнадцяти країн, які приїхали до міста Новояворівськ Львівської області помірятися співочими талантами. Для солістки Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України Маргарити Мелешко участь у пісенному фестивалі цього року стала особливою, адже саме її удостоїли гран–прі конкурсу та визнали кращою співачкою «Молодої Галичини».
— На фестиваль я приїжджала і минулого року, — розповідає Маргарита. — Тоді мені присудили другу премію. Звісно, можна було заспокоїтися та зупинитись. Але я не така, і, попрацювавши рік, знову поїхала випробувати свої сили. І як бачите — недарма. За умовами фестивалю, кожен виконавець повинен підготувати три українські пісні. Я підготувала дві українські народні пісні — «Цвіте терен» та «Ніченька» із сучасним аранжуванням. Але головною композицією, яка і принесла мені перемогу, стала пісня 80–х років «Посміхнися, доле», яку спеціально до фестивалю ми з педагогом із вокалу осучаснили, переклавши для фортепіано та скрипки.
— Наскільки багатою є ваша особиста практика участі у фестивалях та конкурсах і чи може перемога на молодіжному фестивалі стати стовідсотковим трампліном для співака, який лише починає набирати обертів?
— За свою нетривалу музичну кар’єру мені вдалося назбирати чимало творчих трофеїв. Минулого року я перемогла на конкурсі «Кришталевий жайвір» у Тернополі, де взяла гран–прі. На «Кримських хвилях» мені присудили першу премію, на «Планеті зірок» у Судаку мене теж удостоїли гран–прі. Третьою премією мене відзначили на чернівецькому конкурсі імені Назарія Яремчука. Хоча перемога на фестивалях — не головне. В журі щороку присутні артисти та продюсери з інших країн, які після завершення фестивалю пропонують переможцям виступити на аналогічних конкурсах у себе в країні. Наприклад, мені уже надійшла пропозиція взяти участь у фестивалях у Туреччині, Литві та Італії.
— Ви вже другий рік працюєте в Ансамблі пісні й танцю Збройних сил України. Чому вирішили долучитися до такого знаного колективу?
— Будь–який виконавець повинен постійно професійно зростати. І одному працювати над собою дуже важко. Тому коли мені запропонували стати солісткою ансамблю — я одразу погодилась. Адже такий досвід, якого я набуваю в ансамблі, знайти непросто. Наприклад, раніше я ніколи не співала з оркестром, та не виступала на великих сценах, два роки тому все це стало реальністю. Тим більше, в ансамблі професійно зростали Тіна Кароль, Злата Огнєвич та інші відомі виконавиці, з яких сьогодні беруть приклад молоді співаки. Тож школа заслуженого академічного вже довела свою ефективність.
— Нині модно брати участь у всіляких талант–шоу, і багато хлопців та дівчат вистоюють довжелезні черги на кастингах. Водночас більшість iз них шукає свій найкоротший шлях до успіху...
— Насправді перемога у популярних сьогодні талант–шоу не дає жодних преференцій, окрім уваги з боку продюсера. Та все одно — можна перемогти, але так і не засвітити свою зірку на небосхилі шоу–бізнесу. Водночас переможець чергової «фабрики зірок» нічим не кращий, аніж випускник музичного вишу. Навіть навпаки, адже якщо в людини немає музичної освіти, це одразу помітно, особливо професіоналам. Тобто завдяки телебаченню можна швидко заявити про себе, але так само швидко про тебе можуть і забути. Шоу–бізнесу відомі випадки, коли перемога у телепроектах дала старт багатьом вокалістам, яких ми сьогодні добре знаємо. Але не варто постійно шукати щастя на телеекрані. А молодим виконавцям варто знати просту істину, що слава помічає лише тих, хто працює над собою. До того ж, переважна більшість переможців шоу у своїх інтерв’ю зізнаються, що перше, що зроблять після перемоги, — подадуть документи до музичного вишу. Без освіти — нікуди. І навіть досягнувши певних вершин, треба постійно підтримувати себе в хорошій вокальній формі. Адже вокал, як спорт, — необхідно постійно тримати себе у тонусі.
Відверто кажучи, свого часу я теж шукала щастя на кастингах, але зрозуміла, що це не для мене, адже вони більше орієнтовані на глядача. Тому продюсери шукають людей зі складною життєвою історією, а не справжнього співака. Такий підхід забезпечує рейтинг, але водночас відвертає увагу від них професійних виконавців.
— Яких виконавців ви ставите собі за приклад?
— Дуже подобається Лара Фабіан, її техніка, пісні. Також захоплююся Уїтні Х’юстон, Селін Діон. З українських співачок імпонує Злата Огнєвич. Вона справжній молодець. На неї рівняюсь, і мені дуже хотілося б повторити всі її творчі досягнення.
— Тобто в перспективі ви підкорюватимете «Євробачення»?
— Дуже на це сподіваюся. Перемога на «Євробаченні» — це велика перемога, адже навіть важко уявити, скільки сил необхідно витратити, аби дійти до фіналу та здобути перше місце.
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>