Майстер, який виліпив півміста

Володимир Шпак готовий посперечатися з ким завгодно, що його рідне приморське місто — «клондайк» самобутніх персонажів. Прожарені сонцем і обдуті вітрами Азовського моря рибалки і селяни, колоритні ринкові торговці та містечкові бюрократи стали прототипами для оригінальних скульптурних композицій.

А почалося все з банальної спостережливості: скульптор–початківець побачив смішну сценку на вулиці рідного селища. «Прямо з паркану на капелюх одного з рибалок «приземлився» красивий півень. Чоловік намагався зігнати птицю з голови, але той тільки плескав крилами, кумедно балансуючи на капелюсі. Ця сцена з боку виглядала настільки колоритно, що я не зміг утриматися від спокуси повторити її в теракоті», — пригадує Володимир.

Відтоді ходить скульптор по містечку, поглядає іронічним поглядом на земляків та шукає нових сюжетів. «Одного разу я писав етюди біля моря, — розповідає Володимир Шпак, — до мене підійшли рибалки з балабухи (великий рибальський човен). Присіли біля мене, ми розговорилися. І один старий дідусь став розповідати якісь смішні анекдоти. А потім ми разом вечеряли. І начебто їжа найзвичайніша для нас: камбала, бички, помідори. Та сама аура цієї зустрічі ще довго надихала мене. А які гарні наші торговки рибою! Я недавно зобразив гротескну скульптуру: три жінки, у яких риба стирчить просто з декольте та з–під спідниць. На виставці підходить знайомий: «О, так це ж мої сусідки! Ну просто як живі. Було б добре, якби вони побачили!».

Зараз роботи Володимира Шпака є в приватних колекціях по всьому світу: у Німеччині, Франції, Ізраїлі, Грузії, Росії. Не так давно теракоту з гумористичної «єврейської» серії із задоволенням придбала Херсонська синагога.

Для простих людей з приморського Генічеська дивно, що «рибалок із латками» Володимира Шпака охоче розкуповують заїжджі курортники з розпещених мистецтвом столиць. Сам Володимир виставляється і в Москві, і в Києві, зараз готує велику виставку в Херсоні. Але особисто йому не зрозумілі амбіції творців, які прагнуть представити свої праці в музеях і престижних галереях. Скульптор вважає, що його народним фігуркам підходять і більш житейські приміщення.