Хочеш — жни, а хочеш — сій

29.07.2004
Хочеш — жни, а хочеш — сій

Аграрії — за вітчизняну техніку.

Поки в одних регіонах України жнива йдуть по-повній, інші області тільки-но готуються до збирання урожаю. На жаль, для більшості господарств прислів'я «Готуй сани влітку, а трактор — узимку» не є догмою, оскільки технічні проблеми через брак коштів вони починають вирішувати, як кажуть, у свинячі голоси, напередодні жнив. Наприклад, для агрофірми «Лан» Шосткинського району Сумщини питання технічно-жнивної бази стоїть на часі. Особливо це стосується не стільки зернозбиральної, скільки кормозбиральної техніки. «Стара техніка, все, що можна, підключили до ремонту, — зізнався «УМ» директор агрофірми Микола Сметана. — У мене п'ять «Нив», але наймолодшій 12-13 років». До речі, така проблема типова для агрогосподарств. За статистикою Міністерства аграрної політики, зараз 90 відсотків техніки в державі відпрацювало свій ресурс. А через брак зернозбиральної техніки, між іншим, відтягується термін збирання урожаю, щороку держава втрачає близько п'яти мільйонів тонн зернових. У загальноукраїнських масштабах це немало, приблизно шоста частина урожаю. Пан Микола цього року вирішив технічне питання по-своєму: якщо власних комбайнів бракує — домовляється із більш «технізованими» сусідами з інших районів. Це, звичайно, вихід, але весь час так бути не може. Отже, єдиний вихід, вважає керівник агрофірми, взяти техніку в лізинг. Між іншим, Сумщина — провідна область у плані лізингозабезпечення. За словами заступника голови правління НАК «Украгролізинг» Валерія Григоренка, в області діє 17 майданчиків виставки-продажу техніки, розвинена сітка пунктів технічного обслуговування та ремонту. Зараз аграрії вважають, що брати техніку в лізинг — непоганий вихід. Наприклад, компанія «Украгролізинг» надає техніку в фінансовий лізинг на п'ять років. Перший платіж, який становить 22 відсотки від її вартості, можна вносити через півроку. Надалі відсоток за платежами — 2,8 річних. Цього року до жнив, за словами голови правління НАК «Украгролізинг» Євгена Томина, компанія надала аграріям 291 трактор та 133 комбайни. Зрозуміло, що це не може покрити всю потребу сільгоспвиробників у техніці, проте якусь частину проблем усе-таки вирішує. У порівнянні з минулим роком це розв'язало більше половини питань, оскільки Украгролізинг надав селянам техніки на 213 відсотків більше. Причому для дорогої зернозбиральної техніки компанія навіть робить виняток по терміну платежів. «У фінансовий лізинг машини надаються на п'ять років, — розповiдає Валерій Григоренко. — Але враховуючи, що комбайн «Дніпро-350» коштує 1 мільйон 250 тисяч гривень, щоб наш товаровиробник зміг освоїти це, керівництво компанії прийняло рішення збільшити термін до семи років». У порівнянні з іншими компаніями, які займаються фінансовим лізингом, такі умови вважаються найвигіднішими. Взагалі з початку року компанія поставила сільгоспвиробникам майже дві тисячі одиниць техніки на загальну суму 180 мільйонів гривень. До кінця року кількість техніки має збільшитись, оскільки в оновленому бюджеті на поточний рік Украгролізингу виділено 187 мільйонів гривень. За словами Євгена Томина, їх планується направити на складну техніку — комбайни та трактори. «Щоб ці кошти працювали на створення ринку, в першу чергу, зернозбиральних комбайнів», — зауважив він. А комбайни та трактори мають бути обов'язково вітчизняними, бо, виявляється, закордонним, нехай і потужним, у нас не довіряють. На жаль, техніка — не єдина проблема аграріїв на цих жнивах. Навіть якщо вона є, її треба ще чимось заправляти. В середньому по Україні тонна дизпалива коштує дві тисячі гривень, тобто по дві гривні за літр. У порівнянні з минулим роком, коли за паливо платили 1,70 гривнi за літр, це дуже велика різниця. У агрофірмі «Лан» її вирішили в традиційний для цього року спосіб. «Дизпаливо ми беремо на нафтобазі, — розказує Микола Сметана. — Шосткинська база на 25 днів нас кредитує. Ціна — як домовимся. І по 1,96 гривні, і, може, дешевше буде». За підрахунками керівника агрофірми, аби окупити затрати на пальне, тонну жита слід продавати за таку ж суму, за яку купують тонну дизпалива. «Ми згодні два кілограми жита міняти на два кілограми палива, щоб так воно виходило, — каже Микола Сметана. — А то останню шкуру знімають з селянина». Аби вчасно і результативно закінчити жнива, на Сумщині тепер сподіваються лише на добру погоду. «Невже нас Господь іще покарає погодою? Оце покарали паливом, запчастинами», — зауважив один iз керівників господарств, вочевидь, знаючи, хто саме виступив тією «караючою десницею» цього року для аграріїв.
  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>