Або секвестр, або інфляція

31.07.2013
Або секвестр, або інфляція

Падіння економіки, яке впритул не помічає вітчизняний уряд, але фіксують закордонні експерти, практично щодня обростає новими, напрочуд сумними деталями. Як відомо, Прем’єр–міністр Микола Азаров традиційно заявляє, що господарський комплекс нашої держави розвивається динамічно, але одразу три міжнародні рейтингові агенції знизили прогноз держави та її найбільших корпорацій зi «стабільного» до «негативного». Вчора аналітики «Конкорд Капіталу» заявили: державний борг України до кінця року може побити всі рекорди і піднятися до показника 70 млрд. грн.

 

Стрімко залазимо в борги

Те, що «Конкорд» нічого не вигадує, опосередковано підтвердила директор департаменту фінансової політики Мінфіну Тетяна Сисоєва. За її словами, дефіцит держбюджету в січні–травні нинішнього року становив 22,5 млрд. гривень. Нагадаємо, торік за цей період «дірка» у держкошторисі становила 6,7 млрд. грн. Найцікавіше, що при цьому Мінфін злегка натякнув: параметри держбюджету можуть змінити у бік скорочення. Простіше кажучи, на поліпшення ситуації влада не сподівається.

А макрозвіт аналітиків «Конкорд Капіталу» містить деталі, як може розвиватися ситуація насправді: касовий дефіцит бюджету зросте до 70 млрд. грн. Або 4,7% від ВВП. У порівнянні з минулим роком маємо зростання у десять разів!

Тож прогнозоване поглиблення кризи у державі до Нового року стає дедалі ймовірнішим. Дохідну частину бюджету, скоріше за все, не виконають на 25 млрд. грн. Або на 1,7% від ВВП. У другій половині року потреба у дофінансуванні бюджету становитиме 40 млрд. грн. Відповісти на запитання «чому так може трапитися?» нескладно. Міжнародний валютний фонд прогнозує Україні зростання ВВП на 0%. Тобто відсутність будь–якого зростання. Витрати ж при ­цьому не тільки не меншають, а, навпаки, зростають. З одного боку, у бюджеті є велика кількість захищених видатків, які не можна скоротити волею одного Прем’єра. З іншого, цьогоріч доведеться заплатити доволі велику суму цьому ж таки МВФ: майже 6 млрд. доларів боргу і відсоткових платежів. І так далі.

Інші аналітики цю точку зору поділяють. «Загальний фонд держбюджету мав зрости на 9%, натомість маємо зростання всього лише 1,5%, — каже «УМ» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Натомість видатки зростають у відповідності з планом. У середньому це 10% на рік. Якщо ж влада не піде на секвестр бюджету, то його дефіцит за підсумками року буде суттєво більшим, ніж це прогнозує уряд (50 млрд. грн. — Ред.)».

Що Америці не страшно, то Україні...

Наскільки така нестача фінансів є критичною для держави — питання непросте. З одного боку, дефіцит 4,7% від ВВП для більшості розвинених країн — не більше, ніж легкий нежить. Наша «дірка» у кошторисі є значно меншою, ніж показники ряду розвинених країн: США, Великобританії, Нової Зеландії — у них показник дефіциту перевищує 4%. А в Японії становить близько 9%. «В Україні дефіцит бюджету не має критичного характеру, навіть попри суттєве зростання, — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Назагал, наш рівень близький до показників сусідніх країн. Інша справа, що, аби його реально зменшити, потрібні реальні дії».

Найбільша проблема вмі­щається саме в останню ремарку аналітика. Адже одне, коли негаразди державного кошторису вирішує високотехнологічна економіка Англії чи Америки, а зовсім інше, коли це намагається зробити нереформована економіка України, що спирається на торгівлю сировиною. «Для України такий показник дефіциту є доволі суттєвим», — не пого­джується з колегою Олександр Жолудь.

У влади, яка зіткнеться з необхідністю «латати дірку», шляхів не так уже й багато. Аналітики з «Конкорду» вважають, що уряд вдасться до емісії. Тобто, на банкнотній фабриці увімкнуть друкарський верстат... «Це справді найпростіший вихід: емісія підштовхне інфляцію, яка призведе до девальвації, що, у свою чергу, допоможе нам із платіжним балансом», — пропонує Жолудь. Таким чином, може справдитися прогноз про значне зростання курсу іноземної валюти щодо гривні та, відповідно, про суттєве зменшення доходів простих українців.

Але, оскільки наближаються президентські вибори, підготовка до яких уже почалася, експерт сумнівається, що у нинішньої владної команди вистачить духу піти на такі непопулярні кроки. «Я вважаю, що уряд таки вирішуватиме проблеми шляхом секвестру бюджету, — каже Жолудь. — Перекриють фінансування деяким галузям, скажімо, будівництву тощо».

 

ДО РЕЧІ

Вони розвиваються, ми проїдаємо...

Україна бере кредити на покриття поточних витрат, а не на капіталовкладення — як робить більшість держав і як диктують елементарні правила успішного бізнесу. Скажімо, у Великобританії та Німеччині дефіцит дозволений тільки для бюджету розвитку, Швейцарія взагалі забороняє планувати у бюджеті дефіцит. В Іспанії у некризові часи дефіцит заборонений, а під час кризи дозволений не більше 1%.

В Україні ситуація взагалі виглядає дико. Якщо раніше дефіцит гарантували кредитні лінії міжнародних організацій, то нині джерела покриття не визначені. Навіть більше: уряд бере додаткові фінансові зобов’язання під неіснуючі доходи — наприклад, так звані соціальні ініціативи Президента. Подібна практика, як кажуть експерти, штовхає державу до дефолту.