Канонічний рок як Божа благодать

Віриш у Бога — приходь на концерт. Не віриш — все одно приходь. Ви скажете, до чого тут віра? Правда, ні до чого. Перед роком, як перед Богом, — усі рівні: і юдей, і християнин, і араб. Питання в іншому, чи має якесь відношення рок–музика до такого, здавалось би, церковного свята, як річниця Хрещення Русі? Виявляється, має. Позиція ініціаторів проста: подія тисячолітньої давнини не може вважатися винятково релігійною і сприйматися у відриві від подальшої історії. Ну що вдієш, якщо за ці 1000 років смаки слов’ян змінились? Їм тепер до вподоби важка інтелектуальна музика, прихильників у якої набагато більше, ніж у духовної. На це вказує бодай те, що у нас на вулиці не зустрінеш людину у футболці з написом «I love Церковний хор «Видубичі», а от «Рок forever» — на кожному п’ятому.

Традицію хардово відзначати ювілеї хрещення започаткувала міжнародна громадська організація «День Хрещення Русі» ще у 2007 році. Тоді на Співочому полі відтоптали одну сцену пліч–о–пліч український рок–гурт «Брати Карамазови», російський — «ДДТ», королева джазу Ніно Катама­дзе, любителі жорсткого скріму — гурт «Інсайт» і хор Києво–Печерскої лаври з хором «Древо». Паузи між піснями заповнювали короткі проповіді священиків. Благословення на таку «солянку» дав сам митрополит Володимир.

Цього року Божий дар вирішили відділити від яєчні. На Хрещатику встановлять дві окремі сцени. Одну — для церковних хорових колективів, іншу — для сучасних виконавців. Напевно, правильно — не буде таких конфузів, як у 2007–му, коли глядачі, які з нетерпінням чекали на хедлайнерів свята, під час інших виступів та проповідей вигукували «ДДТ!». Щоправда, цікаво буде порівняти слухацьку аудиторію двох майданчиків.

На першому очікують на виступ славнозвісного Кубанського козачого хору, який влаштує всенародне караоке, а на другому дадуть Русі жару російські гурти «Ю–Питер», «Воскресение», «Алиса» та українські — «Брати Карамазови» і «С.К.А.Й». Українською серед них співає лише «С.К.А.Й». Відсутність таких вітчизняних зірок, як Олег Скрипка та гурт «Кому Вниз», можна пояснити тим, що 27 липня вони виступають на фестивалі «Франко. Місія» у Нагуєвичах. Однак графік виступів складається заздалегідь, тож, вочевидь, корифеїв української сцени просто не запросили на київський концерт.

«Трохи дивно і прикро, що концерт проходить у нас, а українських гуртів запросили так мало, — поділилась із «УМ» Аліса Хачатрян, PR–менеджер гурту «Друга Ріка». — Я точно не знаю, чи був дзвінок від організаторів, але ні я, ні хлопці про це нічого не чули. Втім, якби така пропозиція надійшла, то «2R» виступила б із задоволенням».

«Особисто я б не хотіла співати «Боже, великий, єдиний...» і паралельно чути рок–децибели, — розповідає «УМ» Тетяна Стефанишин, регент Патріаршого хору кафедрального собору Воскресіння Господнього УГКЦ, який на Хрещатик не запросили. — Якщо, як на «Країні мрій», сцени розташують правильно, тоді ніяких проблем, звісно, не буде. Я спокійно ставлюсь до року. Щодо доречності такої музики на святі Хрещення не можу сказати однозначно. Все залежатиме від концепції».

Плей–лист організатори до останнього тримають у секреті, можна лише припустити, що Карамазови виконуватимуть композиції з альбому «Целая жизнь», випущеного спільно з «ДДТ» у рамках кампанії до 1020–річчя хрещення Київської Русі. Його зміст, не рахуючи чортів і порубаних хрестів, цілком вписується в рамки заходу. Та, власне, «канонічність» текстів не вельми турбує потенційних глядачів. У соціальних мережах вони досить скептично оцінюють як політичний, так і релігійний підтекст свята. Їм більше хочеться побачити кумирів і послухати живу музику. Так що навряд чи, всупереч очікуванням організаторів, вони будуть готовими сприймати православний катехізис.