Василь Базiв послуговується звичними методами Банкової.
Минулої п'ятниці заступник глави Адміністрації Президента, керівник Головного аналітичного управління АП Василь Базів провів останній перед своєю відпусткою брифінг. Цей захід пройшов у неквапливому ритмі. Як завше, Василь Базів зважував кожне слово. Однак без «перлів» не обійшлося і цього разу. Відповідаючи на запитання про будівництво каналу «Дунай-Чорне море», він «незлим, тихим словом» згадав Всесвітній фонд дикої природи: «Були заяви. Якось називалася організація «Дика природа», чи як. Давайте розглядати цей проект не в дикій площині, а в цивілізованій». До речі, ще в травні цей фонд закликав Україну негайно припинити будівництво каналу.
Але сенсацією можна вважати відповідь політичного речника Банкової щодо відомого рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14 квітня «Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм».
Нагадаю про історію цього питання. Почувши про вимогу профільного органу щодо українізації програм нашого телебачення, Президент України прилюдно назвав рішення Нацради з питань ТБ і РМ неконституційним і сказав, ніби в нього є юридичний висновок із цього приводу. Автор цих рядків неодноразово намагався одержати той юридичний висновок. Хоч і віриш своєму Президентові, але ніколи не зашкодить перевірити. Так-от, документа цього знайти не вдалося. І не тільки журналістам — Національній раді з питань телебачення і радіомовлення також.
Тоді я пішов іншим шляхом, і на брифінгу 2 липня поставив те саме запитання — «Чи є юридичний висновок?» — Василеві Базіву. Він відказав, що не готовий відповісти, і попросив зателефонувати окремо. Три тижні пішли на «порожні» дзвінки. Довелося ще раз опинитися, за висловом Базіва, у «храмі» на Банковій.
Так-от, відповідь Василя Базіва минулого тижня була не менш історичною, як саме рішення Нацради: «Наскільки я пригадую, Президент висловився так у ході прес-конференції. Це була його позиція. Експромтом вийшло на запитання журналістів. А на той час відповідного документа не було і не могло бути, бо це була відповідь у такому експромтному режимі. А з приводу цієї проблеми є останнє відповідне рішення Національної ради. Я спеціально його весь час ношу, щоб вам передати».
До цього документа ми ще повернемося, а на брифінгу в «храмі» я ще раз уточнив у пана Базіва, є юридичний висновок чи його немає? Відповідь була на диво лаконічною, але заслуговує щонайменше на виділення великими літерами: «НЕМАЄ». Отже, Леонід Кучма увів в оману журналістів і через них — українське суспільство. З Банкової поширилася брехня. Але гарантові, як кажуть, не звикати.
А тепер — власне, про згаданий заступником глави Адміністрації Президента документ — «Витяг з протоколу № 18/2 позачергового засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з розгляду питання «Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм» від 7 травня 2004 року, рішення № 416. У першому пункті сказано таке:
«Визнати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №317 від 14.04.2004р. «Про виконання законодавства України щодо мови телерадіопередач і програм» таким, що не набрало чинності».
Отже, Нацрада сама скасувала власне рішення про українізацію ефіру? За поясненнями автор цих рядків звернувся до заступника голови Національної ради з питань ТБ і РМ Віталія Шевченка. Він висловив велике здивування: «Знаєте, я підозрював, що нашу Адміністрацію багато хто неправильно інформує, обманює чи підсуває якісь недостовірні інформації, але я ніколи не думав, що сам як службовець із цим зіткнуся. Оскільки такого рішення Національна рада не приймала! Таким чином, до Адміністрації Президента просто надіслали документ, якого не існує у природі. Це річ тривожна, я думаю, що за нормальної ситуації, в нормальних установах просто не повинно такого бути».
Оскільки члени Нацради розійшлися по відпустках, пан Шевченко висловив припущення, що до цього питання вони повернуться у вересні.
Тим часом у прес-службі Нацради підтвердили, що згаданий документ, яким послуговуються для відбілювання Президента Кучми, від них справді не виходив. Таким чином, ми маємо справу з фальшивкою. До речі, внизу стоїть печатка загального відділу Нацради. Чи відповість хтось за цю службову підробку, яка стосується такої важливої для суспільства теми?
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
