З вилами проти спецназу

27.07.2004
З вилами проти спецназу

      Ми вже повідомляли про бурхливі події у Спаському, одному з найбільших сіл Новомосковського району, розташованому за якихось 18 кілометрів від обласного центру — Дніпропетровська. Нагадаємо їх основні перипетії. Декілька років тому у селі з'явився інвестор в особі Анатолія Гузенка. Цей чоловік з місцевих, щоправда, дотепер мав справи з промисловістю, але вирішив спробувати сили й в аграрному секторі. Отож на цій хвилі виникає агропромисловий комплекс «Спаський», генеральним директором якого стає саме Гузенко. Люди охоче здають йому в оренду свої паї, адже обіцялося зробити з їхнього села «маленьку Америку». У результаті АПК «Спаському» дісталися в обробіток понад чотири тисячі гектарів землі.

      Однак згодом події розвиваються маловтішно. Лише протягом кількох місяців Гузенко належним чином виконував свої зобов'язання перед людьми. А замість «маленької Америки» ситуація в селі ставала все гіршою — за короткий час були продані млин, декілька ферм, значна частина великої рогатої худоби, навіть вирубано парк...

      Люди, звісно, починають шукати, де краще. Значна частина з них свої погляди спрямовує у бік місцевого фермера Анатолія Гайворонського, який дотепер господарював досить успішно. Однак тут виникає юридичний казус — угоди оренди з АПК «Спаським» люди підписали до 2005 року. Отож знайшли варіант компромісний. Гузенко погоджується на те, щоб Гайворонський засіяв пшеницею 190 гектарів землі АПК, а після збирання врожаю розрахувався з частиною пайовиків, які забажали до нього відійти. Це й було зроблено восени минулого року.

      Коли ж запахло весною, ситуація несподівано повертається в інший бік. Гузенко раптом починає заявляти, що засіяне Гайворонським належить АПК «Спаський», і він його нікому віддавати не бажає. Ситуація загострюється до краю. Чергові збори трудівників АПК перетворюються на неабияку сутичку. Близько півтораста пайовиків стали відверто вимагати від Гузенка відпустити їх по-доброму, причому під крило Гайворонського мали намір перейти не всі. Головний аргумент — з десяти пунктів зобов'язань за угодами оренди орендар спромігся виконати щонайбільше чотири. Однак Гузенко заявив, що погодиться на це тільки через суд. І хоч у тих зборах взяли участь представники районної та обласної влади, їхня прихильність до сильнішого, а не до людей, здалася очевидною.

      З іншого боку ситуація на той час начебто сприяла людям. Адже вони вже отримали на руки земельні сертифікати, отож мали укладати нові угоди оренди, не чекаючи 2005 року. Міністерство аграрної політики на звернення невдоволених зі Спаського офіційно роз'яснює, що вони у своєму подальшому виборі вільні. Більше того, й розривати попередні угоди зовсім на обов'язково.

      Гузенко з цим категорично не погоджується. Він наполягає на тому, що нові угоди оренди мають підписуватися саме з АПК «Спаським» і взявся це доводити через суд. Водночас робить хід конем — оголошує лотерею, у якій розігруються і телевізори, і холодильники, і пральні машини, і бички, і поросята, і шоколадки, і ще багато чого. Звісно ж, її учасниками змогли стати тількі ті, хто підписав нові угоди оренди. Деяка частина людей на таку приманку спокусилися, але найстійкіші продовжували стояти до кінця. Але суд несподівано прийняв рішення про те, що нові угоди оренди вони мають підписувати з ... АПК «Спаським» вже до 2008 року. Люди ж доводять своє право розпоряджатися своєю землею на власний розсуд.

      Хоча навіть такий суперечливий вердикт суду засіяних Гайворонським 190 гектарів пшениці навряд чи стосується. Раз він засіяв, то й збирати йому. Протилежна сторона тим часом виявляє рішучі наміри — своїми комбайнами пожати, як не крути, чужий урожай. Надто ж очевидними вони стали, коли техніка АПК «Спаський» запрацювала на сусідньому полі. Передчуваючи небезпеку, люди частину свого лану перегородили технікою і взялися за вила. І як у воду дивилися — невдовзі наїхало чималенько міліції і просто людей у формі, котрих відразу охрестили спецназом. А комбайн тим часом спробував перекинутися на поле розбрату. Збентежені люди буквально полягали йому під колеса. І таких спроб було вже декілька. Люди у формі погрожували вдатися до силових методів, себто охоронців свого урожаю в буквальному розумінні слова розкидати, але до останнього часу це зробити не наважилися.

      Натомість запахло зовсім іншими методами впливу на непокірних. Як повідомив Анатолій Гайворонський, його терміново викликали для розмови до... Управління з боротьби з організованою злочинністю у Дніпропетровську. Усе це він розцінив однозначно як намір прибрати його з поля, щоб потім на людей знайти управу.

      Поки що пайовики днюють і ночують, захищаючи свою пшеницю. Навіть дивно таке констатувати на тринадцятому році незалежності Української держави. Людям, які її уособлюють, себто владі, відверто симпатичніші «грошові мішки», аніж прості пайовики. Інакше чому ніхто з високих посадовців на Дніпропетровщині так і не наважується погасити цю «гарячу точку» на віддаленому лані кілометрів за п'ятнадцять від Спаського? Чи не тому, що бояться визнати крах проголошеної нинішнім Президентом аграрної реформи, спрямованої, як наполегливо втовкмачували у наші голови, на задоволення інтересів «кожного селянина»? Спецназ проти людей, у вірному служінні яким нинішня влада, особливо перед майбутніми виборами глави держави, так натхненно клянеться, справді усі маски знімає вже набагато переконливіше.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>