Юрист Андрій Кобець — помітна постать у невеличкому гурті свідомих хабаровських українців. Україномовний, неквапливий, небайдужий. Розмову з ним я записав як у крайовому центрі, так і в його «родовому» селі, районному центрі Переяславка, куди Андрій звозив київських гостей, щоб показати перші дерев'яні хати, зрублені трудовими мігрантами з Київщини, Полтавщини і Чернігівщини ще наприкінці ХІХ століття. Тепер у тих хатах живуть уже інші люди. Які, як тут часто буває, носять українські прізвища, але почувають себе росіянами або й частиною нової історичної спільності — далекосхідниками (рос. — «дальневосточниками»).

Попереднiй десант на Далекий Схід делегації Української всесвітньої координаційної ради у компанії з чарівними бандуристками і журналістами не лишився непоміченим. Місцеві українські громади нарешті повірили в себе, переконалися, що Батьківщина пам'ятає про них. Преса Южно-Сахалінська, Владивостока, Петропавловська-Камчатського, Спаська-Дальнього, Хабаровська видала на-гора чимало заміток iз позитивними «меседжами» про Україну та світове українство. Місцеві радіо і телебачення дали можливість висловитись голові УВКР Михайлові Гориню та іншим учасникам експедиції.