Нова ера «Баварії»

28.05.2013
Нова ера «Баварії»

Анатолій Тимощук на поле не виходив, але «вухатий» кубок приміряв на голову одним із перших. (Рейтер.)

Отже, «Баварія» виграла п’ятий у своїй історії Кубок чемпіонів, зрівнявшись за цим показником із «Ліверпулем». Більш титулованими є тільки «Реал» (9) та «Мілан» (7). У «Барселони» та «Аякса» — по чотири такі трофеї.
Поступальний рух мюнхенської машини, рівень командної гри, підбір зірок та сам принцип функціонування клубу дає підстави стверджувати: у європейському футболі знову настає баварська гегемонія. Так уже було в 1974–1976 роках, коли мюнхенці виграли КЄЧ тричі поспіль. Тоді, нагадаємо, «Баварію» зупинили динамівці Києва, вигравши два очні двобої за Суперкубок УЄФА. Хто зупинить німців тепер?

Тимощук зробив Швайнштайгера фанатом України

Футболісти «Баварії» влаштували вечірку з нагоди святкування перемоги у фіналі Ліги чемпіонів ще в Лондоні — в готелі «Гросвенор хаус». У танцях і хороводах найбільше відзначився півзахисник Бастіан Швайнштайгер, який «весь вечір на арені» шаленів із... синьо–жовтим шарфом збірної України, зав’язаним навколо лоба. Звісно, посприяв у такому екіпіруванні партнера наш співвітчизник Анатолій Тимощук. Він — єдиний із діючих українських футболістів вигравав два європейські клубні трофеї: у 2008 році — Кубок УЄФА у складі «Зеніта», і от тепер — Кубок чемпіонів із «Баварією».

Хоча 34–річний опорник і залишився на лаві запасних у вирішальному поєдинку проти «Боруссії», під час святкувань Тимоха був на провідних ролях. На VIP–трибуну стадіону «Уемблі» отримувати пам’ятні нагороди українець, обмотаний синьо–жовтим прапором, піднявся другим — одразу після головного тренера. А торкнувся кубка й поцілував його — взагалі перший.

Отже, головний приз європейського клубного футболу має нагоду вдруге приїхати в Україну зі своїм «кавалером» (у 2005 році, нагадаємо, співвітчизників таким чином потішив «міланіст» Андрій Шевченко). Хіба що Тимощук залишить Мюнхен раніше. Підстави для цього є. Деякі російські ЗМІ повідомляють, що повернення Анатолія в «Зеніт» після чотирьох сезонів, проведених у Мюнхені, — справа фактично вирішена.

«Ми підняли планку...»

Відхід із найсильнішої команди Європи — річ, певно, не з приємних. А саме таке загальне визнання здобула «Баварія» 25 травня. Мюнхенці були фаворитами фіналу Ліги чемпіонів — скажімо, букмекерська контора Bwin давала на їхню перемогу коефіцієнт 1,75, тоді як на Дортмунд — 3,30 (нічия в основний час — 4,25). По суті, на «Уемблі» команді Хайнкеса лишалося закріпити громадську думку про неї, сформовану за підсумками півфіналу. Це твердження з серії «хто вбив дракона — сам стає драконом». А всесильну, здавалося, «Барселону» «Баварія» розтрощила із загальним рахунком 7:0.

Тож підсумок заключного протистояння був логічним і, можна сказати, прогнозованим. Третій фінал за чотири сезони, невпинне посилення складу, успішна робота над помилками після програшу «Челсі» у фінальному матчі минулого року... Ці та інші чинники дали наставнику Юппу Хайнкесу всі підстави заявити: «Подивіться на нас. Програвши торік, ми не змирилися зі своєю долею. Ми підняли планку й стали працювати ще більше. І прийшли до цього результату. Можливо, в Європі почалася нова ера — ера «Баварії».

При тому, що вже цього літа на чолі мюнхенців стане барселонський ідол Пеп Гвардіола, саме 68–річний Хайнкес відкрив цю еру, вигравши зі своєю командою Суперлігу, першість Німеччини, та й Кубок країни в останньому матчі сезону він навряд чи віддасть «Штутгарту».

«Ми заслужили цю перемогу»

Звісно, в суботньому фіналі Мюнхен аж ніяк не був застрахований від поразки. Хоча в першості Німеччини «Баварія» суттєво випередила «Боруссію» і довела свою зверхність в очних протистояннях, у кубкових матчах такого рівня може статися все що завгодно. Тим паче, коли і тренер (молодий Юрген Клопп), і його молоді підопічні, що називається, голодні до перемог, а Лондон, як і обіцяли «жовто–чорні», «перетворився на один із районів Дортмунда». 80 тисяч німецьких фанів приїхали на фінал Суперліги до столиці Британії, і переважна більшість із них підтримували саме «Боруссію». При тому, що ще кілька років тому негласний титул найпопулярнішої команди ФРН належав «Баварії», тепер цей зірковий клуб на прізвисько ФК «Голлівуд», як кажуть, «забурів». А суттєву частину народних симпатій привернули на свій бік «оси» Дортмунда, що стрімко розвиваються.

Щойно з поля пішли костюмовані полки лицарів у залізних обладунках, які інсценізували двобій «Баварії» та «Боруссії», підопічні Клоппа обрушили шквал атак на ворота Мануеля Нойєра. Було б цілком законно, якби до 20–ї хвилини рахунок був принаймні 2:0 на користь «жовто–чорних». Однак із вигідних позицій хибили дортмундські поляки — Якуб Блащиковський та Роберт Левандовський.

«Перший тайм нам не вдався. Спочатку ми не могли зловити свій ритм. Треба віддати належне «Боруссії», яка тиснула й дуже гостро атакувала, — визнав згодом наставник «Баварії». І цілком справедливо додав: — Це був важкий матч, але ще до перерви ми могли забити. У другому таймі перевага перейшла до нас. Ми атакували небезпечніше, створили більше моментів. Саме в другому таймі ми заслужили цю перемогу».

Усі м’ячі було забито по перерві, коли ініціативою вже володіли «червоно–білі». Комбінацію почав «двигун» «червоних» Франк Рібері, Ар’єн Роббен зробив простріл — і рахунок ударом із близької відстані відкрив хорват Маріо Манджукич. Потім був цілком справедливий пенальті у зворотний бік: Данте збив суперника ударом ногою в живіт (до речі, бразилець цілком заслуговував ще й на другу жовту картку).

Здавалося, голів в основний час залишиться два — адже на марнотратство дортмундців «Баварія» давала «симетричну» відповідь у вигляді зіпсованих голевих моментів Ар’єна Роббена. Як було не згадати, що над цим зірковим голландцем тяжіло своєрідне прокляття: він не міг виграти Суперлігу в «Челсі», в «Реалі», в торішньому фіналі «поховав» «Баварію», давши маху в серії 11–метрових... В одному з епізодів минулої суботи Роббен під час виходу сам на сам із воротарем влучив не в «рамку», а в... обличчя Романа Вайденфеллера. Однак коли до завершення основного часу лишалося дві хвилини, Рібері видав чудовий пас п’ятою, і Роббен із близької відстані котнув снаряд повз голкіпера — 2:1. Найкращим гравцем матчу УЄФА визнала саме голландця.

Можна було зрозуміти розпач гравців «Боруссії» — дехто з них не приховував сліз. Коли Дортмунд ще зіграє в поєдинку такого рівня? Утім... «Баварія» на початку своєї ери ще більше посилиться саме завдяки... «Боруссії». Маріо Гьотце, який пропускав цю гру через травму, вже підписав контракт із мюнхенцями, та й трансфер Левандовського вже майже «на мазі».

ТАБЛО

Ліга чемпіонів. Фінал

«Боруссія» (Дортмунд, Німеччина) — «Баварія» (Мюнхен, Німеччина) — 1:2

Голи: Гюндоган, 68 (пен.) — Манджукич, 59; Роббен, 89

«Боруссія»: Вайденфеллер, Хуммельс, Шмельцер, Суботич, 6. Бендер (Шахін, 90+1), Ройс, Блащиковський (Шибер, 90+1), Піщек, Гюндоган, Левандовський, Гросскройц

«Баварія»: Нойєр, Данте, Дж. Боатенг, Лам, Роббен, Алаба, Швайнштайгер, Х. Мартінес, Рібері (Л. Густаво, 89), Манджукич (Гомес, 90+2), Мюллер

Попередження: Гросскройц, 73 — Данте, 29; Рібері, 72

Суддя — Нікола Ріццолі (Італія)

25 травня 2013. Лондон, стадіон «Уемблі». 86 298 глядачів

* * *

Бомбардири ЛЧ–2012/13: К. Роналдо («Реал») — 12, Левандовський («Боруссія» (Д)) — 10, Буряк Їлмаз («Галатасарай»), Мессі («Барселона»), Мюллер («Баварія») — 8.

* * *

Фінал Жіночої ліги чемпіонів (Лондон, «Стемфорд бридж»). «Вольфсбург» (Німеччина) — «Ліон» (Франція) — 1:0.