Нещодавно всі канали взяли в ротацію новий кліп гурту «Алібі», який називається «С чистого листа». Пісня на слова й музику зоряних сестричок Ані й Аліни Завальських, яким у створенні пісні допомагав ще й Михайло Некрасов, одразу зацікавила слухачів. Житейську історію, де волею випадку кохання двох щасливих пар руйнується на очах, можна побачити скрізь. Але не скрізь над нею чаклують такі професіонали від режисури, як Паперник, і не кожен раз їх знімає Марат Адельшин, який був оператором багатьох кліпів Земфіри, Дельфіна та Білана. На відміну від попередніх кліпів, Ані й Аліні цього разу виділили по партнеру. Але красуні — вони таки красуні, кожна хоче, щоб чоловіки звертали увагу тільки на неї, тому цілком зрозуміло, чому в новому кліпі молоді співачки так і не поділили своїх кавалерів, а вирішили почати «с чистого листа».
Новий кліп «Алібі» знімали в Києві, лише на взуття та одяг від популярних марок Plein Sud та Iceberg пішло 30 тисяч гривень. Можна тільки уявити, скільки коштували декорації, авто й коштовності.
Як стверджують Аня й Аліна, зйомки пройшли легко й весело. Єдине, що змусило всіх похвилюватися, це останні кадри, які знімали о шостій ранку. Адже на сьому в оператора був квиток до Москви, і йому дуже хотілося повернутися додому вчасно. Екстрім відчули всі, коли виконавці головних ролей у момент зйомки найсерйозніших кадрів чи то від страху, що все завалиться, чи то від перевтоми почали без причини істерично сміятися. Згодом на знімальному майданчику сміялися всі, такий от масовий вірус. На щастя, все обійшлось. Довелося тільки зробити цілих п'ять дублів, аби сцени в кліпі вийшли так, як потрібно.
Буквально вчора гурт «Алібі» повіз свою пісню «С чистого листа» до Румунії на Міжнародний фестиваль Cerbul de aur. Кореспондент «України молодої» додзвонилась до Ані й Аліни тоді, коли вони піднімалися на борт літака. Як повідомили дівчата, на фестиваль приїдуть три десятки виконавців з усього світу, в тому числі й такі відомі, як Пiнк та Ронан Кiтiнг. Аня й Аліна дуже хвилюються перед своїм виступом. Звісно, їм дуже потрібна підтримка. Тому тримаємо кулаки за наших землячок, і нехай усе в них буде добре.
1. Ловлю в толпе знакомый взгляд,
Стоп-кадр, и отсчет назад.
Мелькают киноленты дней,
Где я была твоей.
Приспів:
Время учит нас прощать,
Ты другой, и я не та,
Значит, можно все начать
С чистого листа.
2. Ну, как дела и как ты жил?
Похоже, тоже не забыл?
Ты мне ответишь невпопад:
«Случайной встрече рад...»
Приспів.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
