Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Сучасне австрійське кіно, на відміну від багатьох інших кіноіндустрій Європи, має неабияку платформу досвіду, адже Австрія на початку ХХ ст. однією з перших розгледіла у сінематографі не просто чергову швидкоплинну забавку для робочого класу, як то фокуси, водевілі чи цирк. Далекоглядні австрійці вже у 1910 році заснували одну з перших у світі кіностудій і назвали її «Вінер Кунстфільм» (Wiener Kunstfilm).
Наразі сучасне кіно Австрії радо приймають на багатьох кінофорумах. Не стали винятком і фільми цьогорічної панорами австрійського кіно, що розпочинається сьогодні у столиці і продовжиться у Львові, Одесі, Харкові та Донецьку. Фестиваль відкриється показом мелодрами у стилі сучасного вестерну «Іспанія» від перспективного новачка в ігровому кіно, документаліста Ані Соломонович. Головний герой — молодий молдавський біженець, що намагається дістатись Іспанії. Подорожуючи пішки через пів–Європи, він вірить, що Іспанія — райське місце, адже, на його переконання, там досі вірять у Бога. Фільм було продемонстровано на фестивальних майданчиках у Берліні, Бельгії та Швеції. В Україні стрічка мала прем’єру на кінофестивалі «Молодість» минулого року.
«Солдат Жаннетт» — повнометражний дебют незалежного режисера Даніеля Хьосла. Це гротескна мелодрама про дружбу двох жінок, що походять iз різних світів. Фанні — заможна та самодостатня, Анна — провінційна і без особливого достатку, окрім корови та курей. Стрічка отримала головну нагороду на останньому міжнародному кінофестивалі у Роттердамі — Tiger Award, та схвальні відгуки на кінофестивалі Санденс та Гетеборзькому МКФ.
Ще одна жіноча історія знята за мотивами бестселера Марлен Наусхофер, фільм у жанрі робінзонади «Стіна» розкаже про молоду жінку, яка одного дня виявляє, що живе за невидимою непроникною стіною, по той бік якої немає жодної ознаки життя. Наче під великим ковпаком, жінка гуляє лісом та живе у заміському будинку, записуючи своє життя у щоденник, який, можливо, навіть ніхто ніколи не прочитає. На «Берлінале» стрічку відмітило нагородою екуменічне журі.
Сімейна мелодрама від Умут Дага «Друга дружина» — це історія традиційної турецької сім’ї у Відні. Молода Айса покидає рідне селище, аби приїхати до чужої країни і стати другою дружиною для старіючого Мустафи. У новій домівці дівчину приймають по–різному: діти від неї відвертаються, а ось перша дружина Мустафи, хвора на рак, з радістю приймає свою наступницю і навіть стає її доброю наставницею. Серед численних нагород фільму на кінофестивалях у Х’ємптоні, Салерно та Відні «Друга дружина» отримала нагороду «Молодості» за кращу жіночу роль.
Також у рамках фестивалю буде показано добірку короткометражної анімації «Ars Electronica представляє» від найголовнішого в Європі австрійського фестивалю медіа–арту. Глядачі побачать 13 стрічок–переможців Ars Electronica–2012, включно з відзначеною «Оскаром» анімацією Вільяма Джойса «Фантастичні літаючі книги Містера Морріса Лессмора». Спеціальним гостем днів австрійського кіно стане куратор, кіножурналіст і директор фестивалю австрійських фільмів Diagonale Барбара Піхлер.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>