Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Макет майбутнього пам’ятника Книзі.
Ідея звернутися до київської влади з пропозицією встановити в столиці пам’ятник книжці пролунала з вуст відомого барда і поета Володимира Шинкарука під час святкування Міжнародного дня письменника, що вже другий рік поспіль організовує 3 березня благодійний фонд «Нові традиції».
На вечорі було презентовано і проект пам’ятника, який планують встановити у парку Шевченка, навпроти корпусу Інституту філології Київського національного університету ім. Шевченка. Автором ідеї виступила українська дитяча художниця, що живе в Англії, Еліна Елліс, яка зобразила маленьку дівчинку, що, всівшись на постамент із семи книг, захоплено читає восьму. «Таким чином ми хотіли підкреслити, що дитина, яка спирається на книжки, піднімається над цим світом, — зазначила ініціатор акції, дитяча письменниця Лариса Ніцой. — Ми хотіли запропонувати не черговий монумент, а затишний європейський варіант, паркову скульптуру, яка викликатиме усмішку, на яку можна буде залізти, біля якої можна буде сфотографуватися. Тим більше що поряд дитячий майданчик, де завжди багато малечі. А, подивившись на пам’ятник, дитина і сама потягнеться до книжки. Принаймні нам цього дуже хотілося б».
Ідея пам’ятника, як і місце його встановлення, викликала жваву дискусію серед письменників. Брати Капранови порадили зробити дівчинку на пам’ятнику більш українською. А дослідниця дитячої літератури Наталя Марченко запропонувала встановити аркуконтур у вигляді розгорнутої книги, крізь яку з одного боку буде видно пам’ятник Шевченку, а з іншого — корпус Інституту філології. Як зазначили ініціатори акції, це — лише початок дискусії, але вселяє оптимізм, що ніхто не заперечив той факт, що пам’ятник книзі — річ суспільно необхідна.
До речі, у багатьох країнах світу існують пам’ятники книзі. Найвідоміші з них — у Берліні, Пекіні, Флеймені (Нідерланди), «книжкові» фонтани у Римі та Цинцинаті (США), є пам’ятники книжці в Росії, Польщі, Іспанії, Англії, Чилі, Індії, Туреччині. А у дворі Національної бібліотеки для дітей та юнацтва встановлена скульптура маленької дівчинки з книжкою в руках.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>