Традиції святкування Великодня: паски, крашанки, писанки, мальованки
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
Макет майбутнього пам’ятника Книзі.
Ідея звернутися до київської влади з пропозицією встановити в столиці пам’ятник книжці пролунала з вуст відомого барда і поета Володимира Шинкарука під час святкування Міжнародного дня письменника, що вже другий рік поспіль організовує 3 березня благодійний фонд «Нові традиції».
На вечорі було презентовано і проект пам’ятника, який планують встановити у парку Шевченка, навпроти корпусу Інституту філології Київського національного університету ім. Шевченка. Автором ідеї виступила українська дитяча художниця, що живе в Англії, Еліна Елліс, яка зобразила маленьку дівчинку, що, всівшись на постамент із семи книг, захоплено читає восьму. «Таким чином ми хотіли підкреслити, що дитина, яка спирається на книжки, піднімається над цим світом, — зазначила ініціатор акції, дитяча письменниця Лариса Ніцой. — Ми хотіли запропонувати не черговий монумент, а затишний європейський варіант, паркову скульптуру, яка викликатиме усмішку, на яку можна буде залізти, біля якої можна буде сфотографуватися. Тим більше що поряд дитячий майданчик, де завжди багато малечі. А, подивившись на пам’ятник, дитина і сама потягнеться до книжки. Принаймні нам цього дуже хотілося б».
Ідея пам’ятника, як і місце його встановлення, викликала жваву дискусію серед письменників. Брати Капранови порадили зробити дівчинку на пам’ятнику більш українською. А дослідниця дитячої літератури Наталя Марченко запропонувала встановити аркуконтур у вигляді розгорнутої книги, крізь яку з одного боку буде видно пам’ятник Шевченку, а з іншого — корпус Інституту філології. Як зазначили ініціатори акції, це — лише початок дискусії, але вселяє оптимізм, що ніхто не заперечив той факт, що пам’ятник книзі — річ суспільно необхідна.
До речі, у багатьох країнах світу існують пам’ятники книзі. Найвідоміші з них — у Берліні, Пекіні, Флеймені (Нідерланди), «книжкові» фонтани у Римі та Цинцинаті (США), є пам’ятники книжці в Росії, Польщі, Іспанії, Англії, Чилі, Індії, Туреччині. А у дворі Національної бібліотеки для дітей та юнацтва встановлена скульптура маленької дівчинки з книжкою в руках.
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>