Просторами безмежної Росії українські артисти проїхали 10 тисяч кілометрів. Перед тим дали концерт у Чернігові — аби пересвідчитися, що програма скомпонована оптимально і цілісно. Далі був Смоленськ, де грандіозний успіх наших артистів прокоментували у місцевих мас–медіа: «Коллектив отличается особым стилем исполнения украинского музыкального фольклора. В основе пения — импровизация. Свою основную мелодию хор ведет в унисон или в два голоса, а солист или группа солистов исполняют подголосок».

Потім були Великі Луки, за ними — Санкт–Петербург. Потому у нашого хору імені Верьовки був марш–кидок на північ Росії: до Череповця, Вологди, Костроми. Далі на артистів чекала Москва — аудиторія, яка добре знає наш колектив. Зате в Тулі українські хористи побували вперше. Своє російське турне наш заслужений народний академічний хор імені Григорія Верьовки завершив у Бєлгороді.

Ображених на Держбюджет–2013 в Україні чимало. Належного фінансування із казни не дочекалися чимало соціально важливих галузей. Здавалося б, нічого дивного і в тому, що держпідтримка кінематографа на наступний рік зменшилася на понад 20 мільйонів гривень. Але експерти стверджують: насправді це лише один із симптомів фактичної відмови держави від національного кіновиробництва.

Сумну звістку підтвердив Центр оперного співу Галини Вишневської у Москві — шанована всіма прихильниками витонченого оперного співу Галина Вишневська пішла з життя. «11 грудня 2012 року померла велика російська співачка, народна артистка СРСР, кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною», засновник і художній керівник Центру оперного співу, наша люба, дорога Галина Павлівна Вишневська», — зазначається на сайті Центру.

Від останнього, 5–го, з’їзду Спілки театральних діячів минуло більше чотирьох­ років. За цей час інформаційних приводів для зустрічі накопичилося стільки, що учасникам нинішнього зібрання можна було б сміливо оголошувати кількаденні збори. Але оскільки живемо ми в часи максимальної економії, то понад сто делегатів 6–го з’їзду Спілки, які представляли театри з усієї України, вклалися у кілька годин. І того ж дня на вечірніх потягах вирушили додому — виконувати рішення та рекомендації з’їзду.