Мамонти підуть у ногу з сучасністю

07.11.2012
Мамонти підуть у ногу з сучасністю

Директор Львівського природничого музею Юрій Чорнобай iз нагородою від фонду Ахметова. (з сайту zik.ua.)

Українські музеї, які ще недавно були символом старозавітних порядків, консервативності і регресу, які асоціювалися з сердитими бабцями–наглядачками і давно не ремонтованими приміщеннями, прагнуть перетворитися на аналоги цікавих сучасних західних музеїв. Тому влітку цього року музейне середовище виступило з ініціативою включити до партійних ви­борчих списків представника музейної сфери (до речі, чим ця історія закінчилася?). Тому колектив Національного художнього музею України бореться проти призначення директором нинішньої в.о. — галеристки Тетяни Міронової (так звана «музейна реформа», яку міністр культури Кулиняк затіяв цього року, була задумана, швидше, як «кадрова чистка», тому користі вітчизняним музеям не принесла). А програма «Динамічний музей», ініційована в березні 2012 року фондом Ріната Ахметова «Розвиток України», стала реальним струсом і імпульсом для галузі. Трирічний грант на 10 мільйонів гривень і ще два по 250 тисяч — це небачено щедрі суми для скромних і смиренних українських музеїв, але навіть стимул написати заявку–обґрунтування, яка насправді стає стратегічним планом розвитку для самого музею, — теж діло. На розгляд експертної ради подали заявки 25 музеїв, у фінал вийшли п’ять — два київські (Музей книги і друкарства України і Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара») і три регіональні (Донецький обласний краєзнавчий, Дніпропетровський історичний імені Яворницького і Львівський природознавчий). 1 листопада в готелі «Опера» інтрига добігла кінця — 10 мільйонів гривень і зобов’язання через три роки представити оновлений, сучасний комплекс отримав Державний природознавчий музей Національної академії наук України.

Цей музей, що відкрився у 1870 році на базі колекції мецената–природознавця графа Володимира Дідушицького і в ХІХ столітті вважався закладом на рівні Британського музею, останні 20 років був просто зачинений на ремонт. Зараз Львівський природознавчий перебуває на завершальному етапі ремонтних робіт (сигналізація, оздоблення), на ці потреби у державному бюджеті передбачено 160 тис. гривень, і міський голова Львова Андрій Садовий сподівається, що до кінця року музей відкриє хоча б частину експозиції.

Розвиток музею у грантовій заявці був сформульований так: від теорії еволюції життя до практики Живого музею, де майбутню програму планується створити з нуля, а одним із завдань є формування екологічної свідомості людей. Музей упродовж трьох років має співпрацювати зi спеціально призначеним експертом, який надаватиме постійне консультування і фахову підтримку.

Експерти програми вирішили об’є­дна­ти два гранти по 250 тисяч гривень і віддати 500 тисяч гривень київському Музею Івана Гончара, який розробив систему тренінгів для працівників музею і менеджерів культури, запланував створення дискусійної платформи, передбачив модернізацію експозиції за допомогою інтерактивних кіосків і мультимедійних технологій. А встановлення системи відеонагляду дозволило б відкрити запасники для відвідувачів.

«Свої пропозиції подали сміливі музейники, дійсно динамічні й готові до змін, але хочу звернути вашу увагу, що додаткові кошти на розвиток — це власне додаткова робота, причому велика робота для переможців проекту», — сказала на церемонії вручення грантів керівник проекту «Динамічний музей» Олеся Островська–Люта.

До «Динамічного­ музею» фонд Ріната Ахметова уже мав справи з музеями — за 4 роки і 40 мільйонів гривень був здійснений ремонт будинку митрополита у Національному заповіднику «Софія Київська», досвід співпраці із музеєм архітектури і побуту в Пирогові був не такий вдалий, але він наштовхнув команду Фонду на ідею створення проекту зі зрозумілими і прозорими правилами гри, і, що важливо, ключове слово цього проекту — «динамічний». Адже способи подачі інформації, створення комунікаційної привабливості сьогодні не менш важливі, ніж самі експонати.

...Я пригадую, з яким захопленням і ми з чоловіком, і наш син оглядали Природничий музей у Лондоні, де все рухалося, текло, реагувало на дотик, було представлено в розрізі й у різних проекціях, і уявляю, що скоро таким же цікавим і креативним може стати Львівський природничий музей, який, між іншим, до того, як закрився на ремонт, був найбільш відвідуваним музейним закладом Львова. І покоління львів’ян, яке не бачило мамонта, «познайомиться» з ним, не виїжджаючи за межі міста...