Ігор Павлюк.
Експерт «Книжки року» Ігор Павлюк випустив у Росії збірку віршів «Исповедь последнего волхва». Петербурзьке видавництво «Алетейя» спеціалізується на публікації серйозної гуманітаристики (за своїм профілем та портфелем нагадує київську «Критику»), що вже є показовим. Адже Ігор Павлюк не лише відомий поет, а й літературознавець, старший науковий працівник академічного Інституту літератури. А докторську дисертацію захистив з проблем соціальної комунікації.
Передмову до російськомовної книжки написав Борис Олійник, який побачив у творчості Павлюка відлуння багатьох славних поетів. Наприклад, про один з віршів пише, що «это так же запредельно, глубинно и таинственно, как у Богдана–Игоря Антоныча», в іншому побачив «мотив Высоцкого, вырастающий из киплинговских солдатских маршей и баллад». Не пошкодувала епітетів–порівнянь і перекладачка (та ще й філософ культури) Євгенія Більченко: «Думаю о его Письме и отмечаю: во всей людской истории не могу сухо уважать совсем немногих: Марину Ивановну Цветаеву, Бориса Леонидовича Пастернака, философа Николая Александровича Бердяева и (да простят мне читатели это вынужденное действо — «постановка в один ряд») — его. Страстность Марины, выпуклое зрение Бориса, трансцендентализм Николая («горизонт бы еще разорвать, а то — очень тесно» — это уже у Павлюка) — и ко всему — чисто игоревская целостность».
Нинішній рік для Ігора Павлюка урожайний. Щойно у тернопільському видавництві «Навчальна книга—Богдан» вийшла прозова збірка «Поза зоною» з підзаголовком «Магічно–реалістичні повісті–притчі», а літературознавець Петро Іванишин у своєму дослідженні «Критика і метакритика як осмислення літературності» (К.: Академія, 2012) присвятив аналізові Павлюкової поезії цілий розділ із назвою «Модус національної боротьби у ліриці Ігоря Павлюка». У кількох британських літературних журналах опубліковано добірки його віршів, на що вже встиг схвально відгукнутися Нобелівський лауреат Шеймас Гіні. Ці переклади, здійснені Стівеном Комарницьким, уклали книжку, яка незабаром має вийти в Англії.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
