Не «такий» поцiлунок

23.10.2012
Не «такий» поцiлунок

Кадр iз документального фільму «Ми тут були» — учасника цьогорічного «Сонячного зайчика».

Фестивальна лихоманка цього року розпочалася, як годиться, з почестями та всеохопним святом кіно. Протягом дев’яти днів «Молодість» пропонуватиме як нові, так і добірні стрічки, що, перш ніж дістатись до київського кіномайданчика, встигли побувати у багатьох куточках Старого світу і вибороти лаври перемоги на різноманітних кінофестивалях.

Проте, як сказав легендарний американський режисер Френк Капра: «Кіно у будь–яких його виявах є абсолютною проекцією життя». От і сучасний кіномитець покинув знімати веселі історії задля того, аби фільмувати актуальне та болюче. Подібні фільми тяжіють до «важкої соціалки».

Цього року болючою для організаторів «Молодості» стала програма «Сонячний зайчик» — блок фільмів, присвячених ЛГБТ–тематиці. Подібна програма існує вже більше 10 років, це друга у світі (після Teddy Awards в Берліні) програма фільмів, присвячених проблемам людей нетрадиційної орієнтації. За період існування «Сонячний зайчик» став важливою комунікативною платформою для сексуальних меншин України. Тепер же майбутнє «Зайчика» та всіх українських «зайченят» під загрозою. Йдеться про законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір)», який передбачає кримінальну відповідальність за будь–яку пропаганду гомосексуалізму. 2 жовтня у першому читанні жоден депутат не висловився проти, одноголосно депутатська громада ухвалила «гомофобський» законопроект.

За словами організаторів «круглого столу», обійти увагою таку державну ініціативу вони просто не могли, зрештою «веселкова» секція кінофестивалю цьогоріч може відбутись востаннє.

Програму «Сонячний зайчик» відкривали дискусією «Творчість. Пропаганда. Цензура». Представники благодійних фондів та організацій, які захищають гомосексуалістів, ЛГБТ–активісти, журналісти, організатори кінофестивалю та митці вели полеміку про перспективи української спільноти у разі прийняття вищезгаданого закону. «Ще два роки тому я подумав, а можливо, нам уже не потрібна ця окрема програма, яка б порушувала проблему нетерпимості до ЛГБТ–спільноти, здається, в Україні щось змінилось. Ми говорили з багатьма представниками ЛГБТ–руху стосовно окремого фестивалю, така практика є у багатьох європейських країнах, — розповів генеральний директор «Молодості» Андрій Халпахчі. — Але цього року, на жаль, ще один недоречний закон вийшов iз нашого парламенту, і ця тема знову актуальна».

У рамках «Сонячного зайчика» планують представити сім найсвіжіших фестивальних хітів, що торкаються проблеми толерантності до людей нетрадиційної орієнтації, зокрема переможця у номінації «Найкращий документальний фільм» цьогорічного Берлінського МКФ — стрічку «Балада про Дженезіс і Леді Джей» Марі Лозьє.

Гість фестивалю та герой документальної стрічки про гей–парад у Сан–Франциско «Ми тут були» Ед Вульф висловив особисту стурбованість тим, якого характеру набуває агресія, спрямована проти геїв в Україні, та закликав до рішучих дій: «Світова ЛГБТ–спільнота зараз спостерігає за тим, що відбувається в Україні. Історія про побиття одного з ваших активістів за те, що він хотів провести гей–парад, — це дуже сильна наочність теперішньої ситуації. Проте я ніколи не був на подібних зібраннях, де опозиція була б настільки сильна, отже, ви здатні постояти за права тих, кого принижують».

Учасники дискусії також говорили про заохочування агресивних дій стосовно нетрадиційно орієнтованих та спекуляцію авторів законопроекту на темі «вибору дитини» а ще — про негативну реакцію багатьох європейських інституцій, у тому числі ООН, Парламентської асамблеї Ради Європи та інших. «Законопроект написаний абсолютно безграмотно і зайвий раз показує, що долучились до його написання депутати, малознайомі зі справою, які навіть абсолютно не орієнтуються у відповідній термінології», — заявив один з учасників дискусії та її модератор журналіст Максим Буткевич.

Це зібрання у рамках «Молодості» показало, що свідома спільнота на чолі з представниками українського мистецтва має що сказати державі у відповідь. «Мені б дуже хотілося, аби «Молодість» залишалась демократичним майданчиком, де можна порушувати будь–які суперечливі теми», — підсумував Андрій Халпахчі.