Якщо мода взагалі мінлива й непередбачувана, то мода на Схід вирізняється постійною актуальністю. Оскільки завдяки глибочезній, як у часовому, так і в смисловому значенні, філософії цієї частину світу закладена потужно-гіпнотизуюча енергетика, що проймає, збуджує й провокує. І якщо хтось чує про таке вперше — є гарна нагода пересвідчитися у цій мудрості, перевіреній роками та поколіннями, особисто. В київському салоні «Антикваріат» триває виставка «Світ у гірчичному зерні», на якій експонуються 100 витончених статуеток (окімоно) та брелоків (нецке). Ця оаза Японії в центрі Києва стала можливою завдяки колекціонеру, президенту Асоціації національно-культурних об'єднань України Олександру Фельдману. У «Світі у гірчичному зерні» він презентував лише половину свого зібрання: всього в колекції Фельдмана, яку порівнюють з деякими приватними колекціями Італії, Франції а також Ермітажу, більше 200 нецке та окімоно.
Як стверджує колекціонер, справжніх нецке у світі дуже й дуже мало. Кожну річ майстри виготовляють у єдиному екземплярі, а те, що пропонують на ринках Японії, — це банальнi серiйнi підробки, на якi так вдячно «ведуться» довірливі туристи. Всі фігурки продають з відповідною документацією, і мандри світом тієї чи іншої мініатюри можна прослідкувати.
«Моє захоплення нецке почалося, як не дивно, з колекціонування холодної зброї, — розповідає Олександр Фельдман. — Практично на всіх мечах та кинджалах Сходу є елементи зі слонової кістки. Поступово я закохався у мистецтво різьби по слоновій кістці. Те, як працюють японські майстри, просто вражає. Крім того, всі ці речі випромінюють добро і щастя — ви не знайдете серед портретів жодного злого обличчя — воно може хiба що символізувати потворність...»
Симпатії пана Фельдмана, що плавно переросли у пристрасть, можна зрозуміти. Така досконалість, гармонія, образність для сучасного мистецтва — річ просто нереальна, а тому ставитися до неї, як до чогось буденного, просто неможливо. Ніщо у цьому світі не минає безслідно, миті історії ніби закарбувалися у зморшках цих симпатичних мудреців. Символічний та знаковий заряд нецке та окімоно провокує до роздумів про вічне і тимчасове.
«По-особливому дорога для мене окімоно «Людина, котра врятувала жабеня», — каже власник колекції. — У цій фігурці закладено приголомшливий смисл та мудрість. Жаби в японських міфах відкривають людям скарби, але не всім, а лише тим, хто спочатку врятує їх від неминучої загибелі. Усі, хто мріє про багатство, повинні знати: доля буде прихильна до них тільки тоді, якщо вони безкорисливо допомагають іншим».
«Світ у гірчичному зерні» — це цілий Всесвіт. Майже справжній, тільки, напевне, трішки кращий, ніж той, частиною якого є всі ми.
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
