Страшне перо не в гусака, а у Вітька Медведчука

      Хто є найбільшим ворогом свободи слова в Україні? Помиляєтеся: не Леонід Кучма чи Віктор Медведчук, як вважають «Репортери без кордонів», а ...Віктор Ющенко та його соратники з «Нашої України». Принаймні саме таке враження могло скластися, якщо останніми днями ви дивилися телевізійні новини на перших трьох «кнопках». За вкрай одноманітними повідомленнями цих каналів, у неділю представники «Нашої України» викрали журналіста телекомпанії «Альтернатива» Влада Бернацького. Як розповів президент ТРК «Альтернатива» Віктор Типченко, «викрадачі» «в грубій формі змусили Влада сісти з ними в автомобіль і привезли його на вулицю Пушкінську, 28-а в офіс «Нашої України»... Там вони зажадали від тележурналіста показати, що в нього відзнято на касеті (той нібито знімав пияків, які були вдягнені у футболки «Так! Ющенко!». — Авт.), змушували його розповісти — хто і яке давав йому завдання». Після всіх цих пертурбацій Бернацький потрапив у стан «глибокого психологічного шоку». Дійшло до того, що справою із «викраденням» журналіста з подачі київського УМВС почала займатися прокуратура Шевченківського району столиці.

      Сюжети про «героїчного» журналіста, якого «зникли» представники «Нашої України», облетіли усі канали, які пов'язують із СДПУ(о). І саме тому викладена ними інформація викликала вагомі сумніви. По-перше, подібні методи роботи з пресою ніколи не належали до стилю прихильників Ющенка. А по-друге, велику ложку дьогтю-сумніву додав бренд «Альтернативи». Цю телерадіокомпанію аналітики відносять до структур, які безпосередньо причетні до реалізації сумнозвісних «темників», тобто, якщо просто, «Альтернатива» забезпечує відеорядом та сюжетами підконтрольні Віктору Медведчуку канали. У 2002 році «Альтернативу» очолював Сергій Васильєв, який нині трудиться керівником інформаційного управління Адміністрації Президента під патронатом лідера СДПУ(о). Тож повірити можна, скоріше, не скаргам пана Типченка, а поясненням активістів «НУ» та Української народної партії, котрі пролили власне світло на події 4 липня.

      Як і слід було очікувати, телетеревені про «викрадення журналіста» (есдеки не уточнюють, що завезли його не далі як за пару кварталів) виявилися не більш як черговим методом, спрямованим на паплюження Ющенка. Народний депутат від «НУ» і безпосередній учасник цих подій Євген Жовтяк розповідає: у день висунення кандидатів у президенти вони побачили на Хрещатику журналіста (Бернацького), коли той зi знімальною групою відшукував на центральній вулиці п'яничок та бомжів і пропонував їм за горілку та гроші одягнути футболку з написом «Так! Ющенко!». Це, очевидно, і мало б стати відеорядом до повідомлень про те, що Ющенка підтримували «асоціальні елементи з девіантною поведінкою», які заодно й паплюжили Леніна, комуністичну ідею тощо. Оскільки в Бернацького не було посвідчення, Жовтяк запропонував йому поїхати до Шевченківського відділку міліції для з'ясування особи. За словами депутата, він довідався, що в журналіста вже є знятий на відеокасету пам'ятник Леніну з написами «Ющенко — наш президент!». «Це наштовхнуло мене на думку, що в кадри біля пам'ятника Леніну могли потрапити не тільки самі написи, а й люди, які їх робили. Я запропонував міліції вилучити цю касету, тому що, на мій погляд, вона допоможе розкрити злочин щодо псування історико-культурної спадщини», — пояснив Жовтяк. Власне, тому представники «Нашої України» і намагалися примусити журналіста показати їм інсценізоване відео. Врешті-решт, пізніше Бернацького справді відвезли до відділку міліції. Таке от викрадення...