Нас вчили зi шкiльної лави
І аж до зморщок, до сивин
Так розмовлять, як розмовляли
Некрасов, Пушкiн i Купрiн.
Тож ми — простi провiнцiали,
Щоб «другосортними» не буть, —
І по–росiйськи воювали,
І поступали в iнститут.
Оскiльки вчили нас чудово,
То не iз нашої вини
Подекуди росiйську мову
Ми знали краще, нiж вони.
Потрапивши на харч казенний
До вiйська чи на Соловки,
Вони там «ботали по фєнє»
І круто перли матюки.
Вони нам — «фєню», дiалекти
Iз городського «блатняка»,
А ми — письменникiв, поетiв
Вiд Даля i до Маршака.
В Росiї ми не як попало
«Хохлили» з їхнiм мужиком,
А розмовляли досконало
«Предельно чистым языком».
Отож, здається, знову й знову,
Що тiльки ми — простi хохли,
Для росiян росiйську мову
Через столiття зберегли.
І процвiта росiйське слово
Не лиш в росiйському краю...
Це ми їм зберiгали мову
І забували про свою.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
