«Свиняча» справа

«Свиняча» справа

Уявіть: повертаєтеся ви з роботи додому, а на вході до під’їзду вас зустрічають невідомі, які без пояснень пропонують проїхати з ними. Вас тягнуть по асфальту, ви кричите, і на цей галас збiгаються сусіди, готові відбити вас від молодиків. Лише тоді невідомі демонструють міліцейські посвідчення. Щоб вам не міг надати захист місцевий адвокат, вас не везуть до райвідділку міліції, а одразу — до обласного центру. Ваш перший допит проводить не абихто, а начальник відділу слідчого управління, і лише тоді ви дізнаєтеся, що два дні тому проти вас порушили кримінальну справу за привласнення і розтрату державних дотацій на молодняк свиней. А затримали вас як підозрюваного у скоєнні економічного злочину через те, що ви нібито всі ці два дні... не реагували на виклики слідчого та переховувалися. Хоча ви ходили на роботу, віталися зі знайомими, ночували вдома... Після цього суд погодиться зі слідством і обере вам запобіжний захід — два місяці утримання під вартою на час слідства. А всі аргументи захисту, зокрема і той, що арешт є виключним заходом, а за економічні злочини нове законодавство від нової, стабільної, влади передбачає заставу, яку ваші рідні готові сплатити на час слідства і суду, Феміда просто не помічає. У рішенні суду про пропозицію застави не буде жодного слова!

Такі дива вітчизняної «правопохоронної» системи та «кривосуддя» сталися не з вигаданим персонажем, а з реальною людиною — 47–річною Людмилою Нікіткіною, головним економістом однієї з агрофірм Миколаївщини, долю якої завтра вирішуватиме Шевченківський райсуд столиці. Про нюанси її справді «свинячої» справи (і не лише тому, що в ній фігурують поросята) «Україні молодій» розповіли адвокати Нікіткіної та її друзі. Бо юридичні важелі захисники практично використали, єдина надія — на силу слова.

Всі статті рубрики