Дійду до Європейського суду!

18.09.2012
Дійду до Європейського суду!

Малюнок Володимира Солонька.

Шокуюча історія з життя родини фермерів Михайла та Світлани Куксiв доводить, що правосуддя в Україні — просто маріонетка в руках так званих «служителів закону». Рядовий слідчий сфабрикував кримінальну справу заради особистої вигоди. Через це довгих шість років у СІЗО за звинуваченням в умисному вбивстві відсиділи четверо ні в чому не винних людей. Їхні родичі божеволіли від горя, вмирали від тяжких хвороб, намагаючись добитися справедливості. Але все марно: справжній убивця гуляв на волі, а слідчий iшов вгору по кар’єрних сходах. Більше того: в невідомому напрямку зникло все майно колись заможної родини фермерів Куксiв. З в’язниці Світлана вийшла фактично бомжем.

Нічне жахiття

Дивлячись на цю тендітну жінку, важко собі навіть уявити, що на її долю випало стільки страждань. Ще шість років тому 40–річна Світлана Кукса, мешканка села Рубанівка Херсонської області, була щаслива. Адже мала улюблену роботу в бібліотеці та міцну родину. Разом із чоловіком піднімали велике фермерське господарство.

«Ми працювали з ранку до ночі, щоб на ноги сина підняти, — розповідає Світлана Кукса. — Коли це жахіття сталося, Денису тільки тринадцять років було».

За кілька днів до трагедії Микола Кукса отримав велику суму грошей від вдалої фінансової операції — про це знали багато мешканців села. А буквально за кілька годин до вбивства передав своєму знайомому 2500 гривень і документи на землю (200 гектарів зрошуваної землі) для переоформлення на своє ім’я.

«Того дня все було, як завжди, — згадує Світлана Кукса, — ми з чоловіком на машині повернулися додому після важкого трудового дня. Микола з сином в будинку були, а я пішла корову подоїти. Коли поверталася з бідоном молока — побачила, як з–за рогу будинку вийшли три темні тіні. Я кинулася бігти, але дорогу мені перегородив четвертий бандит».

Далі було справжнє жахiття: Світлану били і принижували, на її очах катували чоловіка, вимагаючи грошей. Жінці вдалося заховати від усього цього жаху сина, а сама вона, щоб захистити свій будинок, взяла в руки рушницю. Але чинити опір бандитам тендітній жінці виявилося не під силу. Вириваючи рушницю, один iз бандитів зламав їй руку. А коли вона відлетіла вбік від удару — отримала травму голови. Потім бандит наказав віддати йому всі гроші: нібито, таким чином, вона зможе врятувати життя чоловікові та синові. Обливаючись сльозами і кров’ю, Світлана винесла бандитам пакет, де було близько десяти тисяч гривень. Бандити жадібно схопили гроші й утекли. А Світлана метнулася до чоловіка, який лежав на підлозі, але на той час він уже був мертвий. Пізніше з’ясується, що серед нападників були наркомани. А, як відомо, ці люди заради чергової дози готові на все...

«То ви чоловіка замовили...»

Міліція не поспішала на місце злочину: за словами Світлани Кукси, чекати оперативно–слідчу групу їй довелося майже дві години. Коли ж нарешті приїхав слідчий, то було видно, що найбільше в цій історії його здивував той факт, що бандити не вбили всю родину. Адже, як правило, свідків важкого злочину серед живих не залишають. Далі саме цей факт і ліг в основу безглуздого обвинувачення. Мовляв, якщо залишилася жива, значить сама і «замовила» чоловіка!

Хвора фантазія слідчого прокуратури Великолепетиського району пішла ще далі: він вигадав фантастичну версію про те, що у Світлани Кукси був молодий коханець. Нібито жінка найняла вбивць, щоб позбутися старого чоловіка. Незабаром Світлану кинули за ґрати і стали піддавати щоденним катуванням. А слідом за нею ще троє ні в чому не винних людей потрапили в СІЗО: 19–річний «коханець» Олег Ільчук і ще двоє місцевих жителів.

Ось так, описуючи свої безглузді фантазії, слідчий Зелененко за рекордний термін «розкрив» тяжкий злочин, про що і відзвітував перед начальством. Відразу чотири життя були зламані, але в правоохоронних органах цей факт нікого не бентежив.

Поки Світлана Кукса сиділа у в’язниці, на свободі її родичі намагалися добитися справедливості. Вони бачили, як розоряють колись заможний будинок фермерів, як зникли «в невідомість» уся сільськогосподарська техніка та машина Миколи Кукси. Бачили, а зробити нічого не могли.

Брат Світлани, Микола Жадлун, звертався з листами і до Президента, і в Генеральну прокуратуру, але ніхто не хотів займатися цією справою. Нещасний чоловік так переживав за долю сестри, що буквально за рік «згорів» від хвороби і помер.

Однак незважаючи на життєві драми та моральний тиск iз боку міліціонерів, явку з повинною Світлана так і не підписала. «Я їм так і сказала: ви можете мене вбити, але я ніколи не підпишу, що вбила чоловіка», — тремтячим від хвилювання голосом згадує пережиті тортури Світлана Кукса.

Врятували випадок та екстрасенси

І тільки через шість довгих років знайшлися справжні вбивці Миколи Кукси. Кримський міліціонер Олександр Щербак, який розслідував справу про вбивство далекобійника, зовсім випадково отримав зізнання одного з кілерів. Цей чоловік був наркоманом і просто переплутав одне вбивство з другим. Той молодик у подробицях розповів, як разом iз трьома подільниками вбив заможного фермера на Херсонщині. Олександр Щербак документально оформив зізнання і в той же день доповів про все начальству.

Незабаром зверху прийшла команда: заяву та явку з повинною відправити поштою в Херсонське РОВД, а самого підозрюваного відпустити. З’ясувалося також, що раніше цей чоловік уже потрапляв до рук правоохоронців і зізнавався у нападі на фермера. І тоді його теж ... відправили на всі чотири сторони. Саме тоді й зародилася підозра, що хтось вже несе покарання по цій справі, тому й не хочуть возитися.

Але цього разу Світлані Куксі пощастило: її справу не «спустили на гальмах», як раніше, адже підключилося телебачення й громадськість. Про шокуючу історію з життя фермерів Світлани й Миколи Куксів розповіли у телепроекті «Битва екстрасенсів». В одну мить про страшні події, що відбувалися на Херсонщині дізналася вся Україна. Вже не можна було далі приховувати правду, тим паче що всі екстрасенси в один голос підтвердили, що ані Світлана Кукса, ані троє інших фігурантів справи не причетні до вбивства фермера. Справу нарешті переглянули й відразу четверо ні в чому не винних в’язнів вийшли на волю!

Проте головний «режисер» цієї кримінальної драми, слідчий Зелененко, який вигадав історію з убивством фермера заради молодого коханця, так і не зазнав належного покарання. Спочатку стосовно нього порушили кримінальну справу за такими важкими статтями Кримінального кодексу, як ст. 127 ч. 2 (катування), ст. 371 ч. 3 (завідомо незаконне затримання, арешт або тримання під вартою) та ст. 372 ч. 2 (притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності). Але потім справу було закрито... за відсутністю складу злочину. І замість заслуженого покарання — десяти років позбавлення волі — Зелененко просто... переїхав працювати в прокуратуру іншого міста.

Немає навіть своєї ложки...

Зараз Світлана Кукса живе в будинку своїх родичів. Від колись заможного господарства фермерів залишився тільки спогад. Один будинок — згорів iз чиєїсь злої волі, другий був незаконно проданий. Зникла вся техніка: три трактори, комбайн, КамАЗ і дві іномарки. Довести що–небудь тепер уже просто неможливо, адже цілком очевидно, що на чужому горі хтось із правоохоронців добре «нагрів руки». Бо недарма так завзято нещасну жінку намагалися засудити до довічного позбавлення волі.

«Я буду боротися за своє добре ім’я і доб’юся справедливості, — не здається Світлана Кукса. — Я вже зрозуміла, що навряд чи в Україні хтось серйозно займатиметься моєю справою. І це — незважаючи на широкий суспільний резонанс і підтримку простих українців».

Попереду Світлану чекають ще сім кіл пекла: адже до того, як її справу буде розглянуто у Європейському суді з прав людини, вона повинна пройти всі інстанції правоохоронної системи України.

«Зараз для мене як ніколи важлива допомога простих людей, — каже Світлана Кукса, — ви знаєте, ось навіть просто поговорити, почути слова підтримки — це така підмога мені».

Для всіх, кого ця шокуюча історія не залишила байдужими, повідомляємо номер мобільного телефону Світлани Кукси: (095) 5776486.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>