Знищено тарифами

13.09.2012
Знищено тарифами

Запорізький завод феросплавів. (з сайту potencial.org.ua.)

Через невиправдано високу вартiсть електроенергії Запорізький i Стахановський феросплавні заводи не можуть працювати. Поява тисяч безробітних металургів наряд чи поліпшить соціально–економічну ситуацію в країні.

Металургів задушили тарифами

Одночасно — 15 жовтня — будуть змушені цілком зупинити свою роботу два потужнi підприємства — Запорiзький i Стахановський (це на Луганщині) феросплавні заводи. Про це днями повідомило їхнє керівництво.

Невеселі перспективи й у Нікопольського феросплавного, що у Дніпропетровській області. Цей металургійний гігант до кінця року також може закритися.

— На жаль, рішення столичних чиновників, що відповідають за ціноутворення на енергетичному ринку, не залишають нам іншого виходу, — пояснили журналістам голова правління ЗЗФ Павло Кравченко й заступник голови правління СЗФ Денис Сисуєв. — Тому що нинішня ціна електроенергії не дозволяє нам працювати рентабельно.

Рiч у тiм, що в собівартості товарної продукції феросплавних заводів левову частку займають витрати на електроенергію.

— Постійне зростання тарифів на електроенергію для феросплавних підприємств (з березня 2010 року до червня 2012–го на 76%) збільшило наші щомісячні витрати, як мінімум, на 20 мільйонів гривень. І це за тих же обсягів споживання електроенергії. Водночас на світовому ринку ціни на феросплави, навпаки, падали, — пояснює Павло Кравченко.

Мінус один відсоток ВВП

Зупинка цих заводів завдасть відчутного удару вітчизняній економіці, адже частка феросплавної галузі у ВВП України перевищує 1% (а це 1,5 мільярда доларів). Недарма ж феросплавні підприємства є (принаймні поки що є) світовими лідерами з виробництва феросплавів.

Не менш важкими будуть наслідки закриття цих заводів–гігантів (фактично — знищення всієї феросплавної галузі України!) й для людей. Бо без роботи залишаться близько 10 тисяч кваліфікованих робітників. Разом із сім’ями це не менше 30 тисяч людей, що будуть приречені на бідність.

Звільнені металурги навряд чи зможуть ще десь заробити гідну платню (середня на наших феросплавних заводах — не менше 5 тисяч гривень, а в «гарячих» цехах — i більше 10 тисяч). Бо в тому ж Нікополі й Стаханові заводи — єдині великі підприємства, на плечах яких тримаються ці невеликі міста й місцеві бюджети. Тож із їхнім закриттям там, та й у Запоріжжі (ЗЗФ щороку відраховує до міського бюджету більше 25 мільйонів гривень), в місцевої влади не стане грошей на утримання шкіл, дитсадків та лікарень, доріг тощо.

Буде втрачено численні об’єкти соціальної сфери. Наприклад, у Нікополі місцевий феросплавний завод утримує величезний спортклуб із стадіоном i численними спортзалами (де виховали чимало призерів або чемпіонів світу, Європи й Олімпіади), Палац культури, лікарню, бази відпочинку й табори для дітей.

А от у Запоріжжі й Стаханові через хронічні нестатки від власної «соціалки» заводи вже змушені відмовлятися.

Назріває соціальний вибух

— Отож ми просимо Національну комісію регулювання електроенергетики, аби для феросплавних підприємств знизили енерготарифи хоча б до рівня ціни, за якою йде експорт українського електроструму, — говорить заслужений металург України, 60–річний Георгій Дереза, котрий 39 рокiв відпрацював на рідному Нікопольському феросплавному плавильником. — Це 60 доларів за мегаВат на годину (ми ж зараз сплачуємо по 93 долари). Тоді наші заводи не буде лихоманити, бо продукція стане конкурентоспроможною й робітники будуть отримувати нормальну платню, якої вистачатиме на утримання родини.

Інакше ж, говорить ветеран праці, поява тисяч безробітних (та й ще напередодні парламентських виборів) серйозно дестабілізує ситуацію в трьох вищеназваних містах металургів.

До речі, розуміючи соціальний вибух, що назрiває через закриття феросплавного заводу, Луганська облрада вже звернулася до Прем’єр–міністра України Миколи Азарова з проханням сприяти зниженню тарифів на електроенергію для виробників феросплавів.

КОНКРЕТНО

Скільки платять
за електроенергію
феросплавні
підприємства

(за 1 мегаВат на годину)

 

— В Україні — $93

— в Індії — $70

— в ПАР — $60

— в Китаї — $60

— в Росії — $50

— в США — $50

— в Норвегії — $38

— в Грузії — $35

— в Казахстані — $10