Урок для дорослих

Урок для дорослих

Напередодні нового навчального року в батьків першокласників вистачає звичних для такого відповідального моменту клопотів та хвилювань. Той же форс–мажор, про який мамам і татусям першачків Кременчуцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів оголосили за лічені дні до Першовересня, буквально приголомшив їх. Ще б пак! Ішлося ж про те, що замість запланованих раніше двох класів з українською мовою навчання буде тільки один. І ще один російськомовний. Такий паритет не влаштовував не лише за мовною ознакою. Обіцяли ж їм два повноцінних «українських» класи з належними умовами для навчання. Водночас батьки згадували: при наборі саме в такі класи записали 44 дитини. Отже, в кожному з них щодня сідатимуть за парти більше двадцяти школяриків. За умов, коли навантаження на них збільшується (згадаймо хоча б про «помолодшання» такого непростого навчального предмета, як іноземна мова), а програми ускладнюються, таке кількісне наповнення видавалося ледь не оптимальним для звичайної школи варіантом. Однак тепер батькам пропонували зовсім інше...

У Шевченка малюнки чи рисунки?

У Шевченка малюнки чи рисунки?

Як би нинішні можновладці не агітували за «язик», більшість українців хочуть досконало знати рідну мову. Читачка «України молодої» М. Єпішева з Донецька попросила розібратися з деякими складнощами вживання слів. На її запитання ми попросили відповісти Анатолія Капелюшного, кандидата філологічних наук, доцента кафедри мови засобів масової інформації Львівського національного університету імені Івана Франка.

Всі статті рубрики