Легендарний опен–ейр 1969 року, що відбувся в Бетелі, штат Нью–Йорк, ось уже понад 40 років залишається чи не найгучнішою музичною подією в меломанських колах. Більшість фестивалів під відкритим небом вiдтодi взяли «Вудсток» за приклад, і йдеться не про організацію. Адже спершу запланований як платний, «Вудсток» нарешті зібрав 500 тисяч людей, а організатори припинили брати гроші за вхід на територію ферми, де тривало дійство. Легендарний фестиваль відомий, перш за все, своєю атмосферою та єдністю тисяч молодих і не дуже людей, які прийшли послухати музику та «поділитися миром і любов’ю», як казали представники тодішньої субкультури хіпі.
У 1995 році в Польщі з’явився аналог легендарного фесту під назвою «Зупинка Вудсток» (PrzystanekWoodstock). Організатором виступив фонд WOSP під керівництвом Єжи Овсяка, що займається збором коштів для допомоги дітям–інвалідам і сиротам i розвитком волонтерського руху. Спершу фестиваль слугував такою собі подякою волонтерам WOSP за їхню працю впродовж року, але з часом перетворився на одну з найбільших літніх музичних тусовок у Європі. Щороку в триденному фестивалі беруть участь близько 30 музичних гуртів із різних куточків світу. Свого часу почесними гостями «Зупинки Вудсток» були Guano Apes, Papa Roach, The Prodigy, The Stranglers, Myslovitz тощо. У 2011 році польський «Вудсток» відвідало близько 700 тисяч людей.
У 2012 році Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця» перейняв польську ініціативу, і тепер свято музики у стилі «Вудсток» побачить й українська земля. У співпраці з фондом цього року волонтери працювали над збором коштів для закупівлі медичного обладнання для дітей i дитячих лікарень. Як подяку, фонд започатковує нову традицію — щорічний фестиваль «Вудсток Україна» під девізом «Любов, дружба і музика».
«Мета фестивалю — подяка волонтерам акції та розвиток волонтерського руху в Україні, — розповідає голова правління фонду «Серце до серця» Євгенія Баранська. — Безумовно, враховуючи масштабність нашої задумки, такий фестиваль також сприятиме розвиткові української музичної культури. З часом він має стати подією міжнародного рівня».
«Вудсток Україна» є безплатним i відкритим для будь–кого, хто любить музику під відкритим небом — фестиваль відбудеться на аеродромі міста Калинівка Вінницької області. Цього року на його сцені виступатимуть 36 гуртів з України, Польщі та Естонії. Хедлайнерами стануть «Мед хедс», Kozak System та «Скрябін», а Кузьма зі «Скрябіна» виступить ще й у ролі ведучого фесту. «Окрім музичної програми, на території аеродрому Калинівки ми плануємо провести низку спортивних заходів, конкурсів. На фестиваль буде запрошено народних майстрiв, діятиме ярмарок», — діляться планами організатори.
На три дні проживання в українському «Вудстоку» відвідувачу потрібен лише намет і спальник. Наметове містечко буде безплатним, а для тих, хто зареєструється на офіційному сайті фесту, буде відкрито доступ до ВІП–містечка, яке охоронятимуть. Питна вода, біотуалети, пункти харчування, санітарні, медичні та пожежні точки — все є, залишається лише зібрати рюкзак і вирушити. Дорога до «Вудстоку», за словами організаторів, не забере багато часу. Від центрального вокзалу Вінниці щопівгодини ходить електричка до Калинівки, а з розкладом руху потягів можна ознайомитися на сайті «Вудсток Україна».
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
