З давніх–давен говориться, що та чи інша дія людини має наслідки для кількох поколінь її нащадків. Упродовж багатьох­ років працюючи з різними людьми, відома психотерапевт Людмила Гридковець дійшла висновку, що великий душевний злам 1930–х позначився на психіці дітей і онуків українців, якi постраждали від колективізації, штучного голоду і масових арештів та розстрілів. Тоді чоловіки зневірилися, що можуть захистити свої сім’ї, а в їхніх нащадків посилилася схильність до залежностей. Причому статистика свідчить, що найбільше різного роду залежностей фіксується на Східній Україні, де довший час панувала тоталітарна влада.

Тему для цього матеріалу мені «підкинула» знайома молода мама, розповівши якось свою історію звільнення з колишньої роботи. Шеф попросив вагітну жінку написати заяву за власним бажанням. Мовляв, і конторі від цього буде добре, і жінка абсолютно нічого не втратить. Керівник обіцяв «золоті гори»: з часом узяти на вищу посаду, дати кращу зарплату. Жінка й погодилася. А тепер про це дуже шкодує, бо фактично не отримує тих грошей, на які могла розраховувати. «УМ» запитала в експертів і з’ясувала: справді, від наявності чи відсутності офіційного працевлаштування залежать розміри соціальної допомоги, яку держава виплачує за лікарняним листом. І різниця між виплатами непрацюючій жінці та працівниці, яка мала гарну зарплату, іноді сягає 10 і більше тисяч гривень! Тому фахівці соціальних служб наполягають: що б там не обіцяв начальник, як би він не намагався випхати працівницю з підприємства, вагітна жінка не повинна звільнятися, щоб не втратити чесно зароблених грошей.