Донецький синдром

19.06.2012
Донецький синдром

Єдиноборство Андрія Ярмоленка і француза Гаеля Кліші. (Фото Рейтер.)

Дуже швидко пролетіли 12 перших насичених ігрових днів Євро–2012, і вже сьогодні груповий етап добігає кінця. Наша команда разом з опонентами по квартету D закриває цю стадію. Після п’ятничної поразки французам у зустрічі з Англією «синьо–жовтим» потрібна­ лише перемога. Одного ра­зу ми вже долали «левів» — у відборі на ЧС–2010, але було то в матчі, що не мав для англійців турнірного значення. Тепер же — зов­сім інша ситуація, яка вимагає маленького подвигу.

Становище не виглядало б настільки критичним, якби команда Олега Блохіна втримала бодай нічию в грі проти Франції. Проте, судячи з перебігу подій того дня, шансів на це у господарів було обмаль.

 

Проти долі

Звістка про те, що українська збірна гратиме два домашні матчі в Донецьку, ще минулого року викликала у вболівальницькому середовищі переважно негативні емоції. Ті, хто приймав це рішення, схоже, керувалися політичними мотивами, адже не секрет, з якого регіону походять нинішні керівники держави. Вони не зважили на те, що найкращу підтримку збірна України отримує у Львові, що найбільший стадіон чемпіонату — у Києві. І що в Донецьку збірній катастрофічно не щастить, наші тут ще жодного разу не вигравали. Зокрема, й через те, що підтримка вболівальників — порівняно найслабша. Навіть на такому матчі лишилося вільними майже три тисячі крісел.

Звісно, поразку французам не слід списувати на «нефартовість» «Донбас–Арени». Але, як почали жартувати журналісти, навіть Бог уже вказує збірній, що не варто там грати. П’ятничний двобій почався під супровід шаленої зливи з грозою і вже через чотири хвилини справедливо був перерваний голландським рефері Бйорном Кейперсом. Адже у світі неодноразово траплялися випадки, коли блискавка вбивала футболіста.

В очікуванні поновлення гри команди провели майже годину. І в цей час замість того, щоб разом із партнерами налаштовуватися на боротьбу, Анатолій Тимощук точив ляси з одноклубником по «Баварії» Франком Рібері в коридорі. Впала в око ознака професіоналізму обслуговуючого персоналу — українець стояв у мокрій синтетичній футболці, а француз — закутаний у великий рушник.

Дренаж газону витримав потужну зливу і швидко всмоктав майже всю воду. А от наші гравці, таке враження, розгубили бійцівський настрій. У першому таймі підопічні Блохіна зробили лише один удар у площину воріт — Андрій Шевченко з лівого флангу ввірвався у штрафний майданчик суперника й потурбував Уго Льоріса. А так — наші переважно дбали про захист, і той був не на висоті. Хронічно «обрізався» Тимощук. Зате кілька разів рятував команду Андрій П’ятов.

Утім тривати довго так не могло. На початку другого тайму гості завдали подвійного удару, від якого «синьо–жовті» так і не оговталися. Причому півзахисник «Ньюкасла» Йоан Кабай і нападник «ПСЖ» Жеремі Менез, розкрутивши нашу оборону, забили свої перші м’ячі за національну команду.

Після того господарі фактично опустили руки й виглядали приреченими. Вихід на поле Девича, Мілевського й Алієва — що цікаво, етнічних серба, білоруса й росіянина — дивідендів не приніс. Шевченко залишався у грі до фінального свистка — мабуть, дарма, бо посилив травму.

Надія на «того хлопця»

Того ж дня українці ще сподівалися на позитивний для себе підсумок — якби в Києві Швеція не програла Англії, наша команда осіла б на другому місці у квартеті. Події на НСК «Олімпійський» розгорталися феєрично, та все ж завершилися не бажаним для нас результатом.

У першому таймі форвард «Ліверпуля» Ендрю Керролл замкнув навіс із флангу одноклубника Стівена Джеррарда. По перерві скандинави двічі здивували суперника зі штрафних положень — після ударів бородатого захисника–ветерана Олофа Мельберга. Шведські фанати, які значно переважали за чисельністю англійських, за підтримки українських вболівальників пустили трибунами арени хвилю.

Проте щастя швидко закінчилося. Спочатку спрацював «джокер» Роя Ходжсона — Тео Уолкотт, якому допоміг рикошет. А потім чи не найкращий м’яч турніру забив молодий нападник
«МЮ» Денні Уелбек, спрямувавши снаряд п’ятою після прострілу з флангу.

Шведи остаточно втратили надії на чвертьфінал, тож у дуелі з Францією битимуться за свою честь. Якщо Україна не здолає Англію, хлопці Лорана Блана гарантують собі участь у «плей–оф» навіть у випадку поразки.

 

ГРУПА С

Італійці остерігалися «договорняка» Іспанії та Хорватії

Учора пізно ввечері визначилася пара чвертьфіналістів й у групі С. Тут на відміну від пульок А і В, де на «плей–оф» до останнього претендували всі учасники квартету, була команда, котра перед вирішальним туром втратила навіть теоретичні шанси на чвертьфінал. Збірна Ірландії, отримавши ляпаси від хорватів та іспанців, першою розпрощалася з надіями на «плей–оф».

Поразка підопічних Джованні Трапаттоні чинним чемпіонам Європи та світу — 0:4 — станом на вчора була найбільшою на турнірі. Два голи в матчі — на рахунку Фернандо Торреса. Форвард «Челсі», на чию адресу за останній рік випустили величезну кількість критичних стріл, вийшов у старті і забив наразі найшвидший м’яч на турнірі.

Ірландцям після двох поразок поспіль залишалося наостанок хіба що добряче гримнути дверима. Не виключено, що 74–річний італійський керманич ірландців таки відшукав прийнятний сценарій гри для вчорашнього протистояння зі своїми співвітчизниками. Щоправда, «Скуадру адзурру» напередодні матчу зі збірною Ірландії непокоїв не стільки Роббі Кін та компанія, які пообіцяли набрати на турнірі бодай одне очко, а матч між Іспанією та Хорватією. В Італії порахували, що нічия 2:2 між «червоними» та «картатими», незалежно від підсумку другого поєдинку, дозволить продовжити боротьбу за трофей обом суперникам. «Якщо Буффону подобається робити ставки на футбольні матчі, то це не означає, що ми також цим займаємося. Упевнений, що Джанлуїджі жартував, коли казав, що ми можемо зіграти 2:2. Сумніваюся, що він справді припускав можливість нашої домовленості на гру з іспанцями», — так відреагував на можливе звинувачення в «договірняку» капітан хорватів Даріо Срна.

 

ТАБЛО

Чемпіонат Європи. Груповий етап. 2–й тур

Група С

Іспанія — Ірландія — 4:0

Голи: Торрес, 4, 70, Силва, 49, Фабрегас, 83

Іспанія: Касільяс, Арбелоа, Піке, Рамос, Альба, Хаві, Бускетс, Х. Алонсо (Х. Мартінес, 65), Д. Сильва, Торрес (Фабрегас, 73), Іньєста (Касорла, 80)

Ірландія: Гівен, О’Ши, Сент–Леджер, Данн, Уорд, Дафф (Маклейн, 77), Ендрюс, Уїлан (Грін, 80), Макгіді, Кокс (Уолтерс, 46), Р. Кін

Попередження: Х. Алонсо, 54; Х. Мартінес, 76 — Кін, 36; Уїлан, 45; Сент–Леджер, 84

Суддя — Проенса (Португалія)

14 червня, Гданськ, стадіон «Арена Гданськ». 39 150 глядачів.

* * *

Італія — Хорватія — 1:1

Голи: Пірло, 39 — Манджукич, 72

Італія: Буффон, Бонуччі, Де Россі, К’єлліні, Маджо, Маркізіо, Пірло, Мотта (Монтоліво, 63), Джаккеріні, Балотеллі (Ді Натале, 70), Кассано (Джовінко, 83)

Хорватія: Плетикоса, Срна, Чорлука, Шильденфельд, Стрінич, Вукоєвич, Модрич, Ракитич, Перішич (Праньїч, 68), Манджукич (Кранчар, 90+4), Єлавич (Едуардо, 83)

Попередження: Мотта, 56; Монтоліво, 80 — Шильденфельд, 86

Суддя — Уебб (Англія)

14 червня, Познань, стадіон «Мейський». 37 096 глядачів.

Турнірне становище (станом на 21:45 понеділка): Іспанія, Хорватія – 4, Італія — 2, Ірландія — 0.

Група D

Україна — Франція — 0:2

Голи: Менез, 53; Кабай, 56

Україна: П’ятов, Гусєв, Михалик, Хачеріді, Селін, Тимощук, Коноплянка, Ярмоленко (Алієв, 60), Назаренко (Мілевський, 60), Воронін (Девич, 46), Шевченко

Франція: Льоріс, Дебюші, Рамі, Мексес, Кліші, Насрі, Діарра, Рібері, Кабай (М’Віла, 68), Бензема (Жиру, 76), Менез (Мартен, 73)

Суддя — Кейперс (Голландія)

Попередження: Селін, 55; Тимощук, 87 — Менез, 40; Дебюші, 79; Мексес, 81

15 червня, Донецьк, стадіон «Донбас–арена», 48 000 глядачів.

* * *

Англія — Швеція — 3:2

Голи: Керролл, 23; Уолкотт, 64; Уелбек, 78 — Джонсон, 49 (у свої ворота); Мельберг, 59

Англія: Харт, Джонсон, Террі, Лескотт, Коул, Мілнер (Уолкотт, 61), Джеррард, Паркер, Уелбек (Чемберлен, 90), Янг, Керролл

Швеція: Ісакссон, Мельберг, Гранквіст (Лустіг, 66), М. Ольссон, Ельм (Вільгельмссон, 81), Чельстрем, Ларссон, Ібрагімович, Й. Ольссон, Свенссон, Ельмандер (Розенберг, 79)

Суддя — Скоміна (Словенія)

15 червня, Київ, НСК «Олімпійський», 64 640 глядачів.

Турнірне становище: Франція, Англія — 4, Україна — 3, Швеція — 0.

 

П’ЯТНИЦЯ. ПІСЛЯМОВА

Олег Блохін,
головний тренер збірної України:

— Я беру на себе відповідальність за цю поразку. Деякі гравці вирішили, що вони вже в чвертьфіналі. Але чемпіонат Європи — це надзвичайно серйозний турнір, де треба на високому рівні проводити не один, а всі матчі. Зараз гравці пригнічені, не треба їх добивати, а навпаки, треба психологічно витягувати.

Франція — один із претендентів на титул. Але нам обидва голи вона забила після індивідуальних помилок. Ми не впадаємо у відчай, у нас попереду ще гра зі збірною Англії. Я знаю що саме треба донести до хлопців.

А ще мене бентежить, що коли у команди йде гра, то трибуни її підтримують, женуть уперед, а якщо щось не так, то відразу починається свист. Винен я — свистіть мені, а команду треба підтримувати.

Марко Девич,
нападник збірної України:

— Французи були кращі за нас, класно грали в пас, тоді як у нас комбінаційний футбол не вийшов. Суперник виглядав ще більш голодним до перемоги, ніж ми. Думаю, ми були просто не спроможні змагатися з французами, нехай і старалися.

Лоран Блан,
головний тренер збірної Франції:

— Нарешті ми перервали шестирічну серію без перемог на фінальних турнірах чемпіонатів світу та Європи. Гадаю, ми обрали правильний план на гру та в цілому дотрималися його. Щоправда, гравцям довелося звикати до газону, який після такої зливи був не в дуже гарному стані.

Вимушена перерва анітрохи не змінила наших задумів на цей матч. Ми багато аналізували гру збірної України зі шведами і помітили, що у захисті наш сьогоднішній суперник залишає багато вільного простору. Тому ми намагалися скористатися цим, і це спрацювало.

Також я попередив свою команду, що, пропустивши гол, українці не здаються. Тож, відкривши рахунок, наша команда ще додала у швидкості та агресивності. Ми просто не дозволили господарям змінити перебіг подій, тому що були сильнішими. Постійно домінуючи, краще контролюючи м’яч, ми багато разів загрожували їхнім воротам. Аби вигравати — треба атакувати.

Самір Насрі,
півзахисник збірної Франції:

— Українці не створили нам особливих проблем. В їхній команді є талановиті гравці, але вони зловживали індивідуальними діями. Схоже, суперник відчував сильний психологічний тиск, а ми підійшли до гри розкутими.