...І Чорновіл, схожий на Роналдо

12.06.2012
...І Чорновіл, схожий на Роналдо

Навіть скульптури на львівських вуличках на час Євро–2012 стали вболівальниками. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

Футбольний чемпіонат повністю заволодів Львовом. Кав’ярні, вулички і навіть звичні львівські атракції — все заповнене футболом. Величезні екрани розвішані по всьому місту. В кожній кав’ярні — трансляції зі стадіону.

Місто перетворилося на маленький Вавилон — так багато різних мов звучить зараз у Львові. Більшість львів’ян, які цікавляться футболом, під час першого матчу в рідному місті — між збірними Німеччини й Португалії — уболівали за німецьку команду, тож прапорів саме цієї країни у Львові було безліч. Автору цих рядків довелося зустріти в центрі міста молоду сім’ю з семирічним сином, на обличчі якого був намальований німецький прапор.

«Тарас сам захотів, щоб йому прапор намалювали, — усміхається тато Андрій. — Я без футболу жити не можу, тому й син у мене — вболівальник». Крім Тарасика, за перемогу німецької команди вболівали багато львів’ян. Долучилися до цього і німецькі вболівальники, які в день матчу підбігали до перехожих і обмальовували їх німецьким триколором. Навіть одягнули в німецькі прапори статую Амфітріті.

Португальські вболівальники від загального настрою не відставали і обмотали памятник В’ячеславу Чорноволу своїми прапорами та символікою команди. Як вони самі розповіли, В’ячеслав Чорновіл видався їм дуже схожим на Кріштіано Роналдо.

Ті, хто не потрапив на стадіон, дивились матч у затишних кав’ярнях і з задоволенням кушту­вали дешеві, у порівнянні з європейськими, львівські напої. Пиво, звичайно, користувалося особливою популярністю, хоча українська горілка і різні настоянки також припали до душі вибагливим іноземцям.

«Мій друг — із Берліна, — усміхається Микола, представляючи чоловіка, з яким нещодавно познайомився. — Каже, що йому тут подобається. Гарні дівчата і смачна кухня. Ми з ним посперечалися, що наше пиво смачніше, але в цьому я програв, а от від львівської сливухи Густ просто в захваті! Обіцяє, що після Євро приїде в гості».

Українські дівчата — тема особлива, адже чи то через вроду львів’янок, чи через привітність німецьких уболівальників, але гарним дівчатам у місті проходу не давали. «Ми себе якимись мавпочками відчули, — усміхаються Оля і Юля. — З нами постійно хтось фотографується. Хлопці підбігають, обіймають і просять сфотографуватись. Нас тричі про це просили, поки ми йшли від університету до фан–зони».

Не залишились без уваги і креативи місцевих кав’ярень. Компанія туристів iз Португалії довго розважалася у Бернардинському дворику в «клітці для катувань». Ідея нової атракції в тому, що «кат» впускає людину в клітку й не випускає доти, поки «ув’язнений» не виконає його бажання. Тож хлопці з Португалії мали заспівати український гімн. Але після виконання власного гімну та гімну футбольного чемпіонату юнаків відпустили.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

 

Відкриття Єврочемпіонату у Львові минулої п’ятниці, за словами представників українського козацтва, відклали на дві години через флеш–моб. Його організували кілька громадських організацій, і хоча тривала акція лічені секунди, відкриття важливого міжнародного заходу через це перенесли. «Ми попереджали міську владу про проведення флеш–мобу, тож офіційно його нам дозволили, — розповідає «УМ» Олег Покляцький, активіст Академії культурної спадщини українського козацтва. — Суть акції була в тому, щоб показати Європі, що в нашій державі є українці, які підтримують проєвропейський напрям розвитку країни».

На майдані Незалежності активісти розгорнули заґратоване вікно, що символізувало «вікно у Європу», і розламали ґрати. «Нас, як завжди, оточила міліція і одразу після закінчення затримала кількох активістів. Я встиг сховатися у наметовому містечку, де люди протестують проти утримання Тимошенко за ґратами, — каже пан Покляцький. — Ми знаємо, що є такий наказ, щоб протестувальників під час Євро не чіпали, тож по мене міліція зайти не наважилась. Хоча всі цифорові фотографії нас змусили стерти з фотоапарата. Цією акцію ми також провели паралелі з 1936 роком, коли в Берлін приїхали спортсмени на Олімпіаду, а там тоді правив нацистський режим...»

  • Віктор Леоненко: Навіть нічого не можеш — виходь на поле й бийся!

    Урочисто­святковий настрій, що панував у країні­господарці Євро­2012, дозволив уболівальникам безболісно пережити невихід із групи команди Олега Блохіна. І якщо в Росії аналогічний результат збірної призвів до кадрових змін (президент РФС Сергій Фурсенко подав у відставку), то в Україні все залишилося, як і було.

    По суті, як по ходу, так і після чемпіонату Європи «синьо­жовті» уникли серйозної критики. Водночас справжні знавці футболу прагнуть більшого. До таких максималістів можна віднести й колишнього гравця київського «Динамо» та збірної України Віктора Леоненка. >>

  • Життя після Євро

    Оцінюючи результати Євро–2012, треба відділяти футбол від політики й розрізняти країну (народ) і державу (владу). Країна чемпіонат виграла. Влада — ні.

    Чемпіонат, що з такими проблемами готувався, але успішно відбувся, засвідчив: Україна та українці — частина європейської спільноти, а не якесь «дике поле». На час Євро, зокрема в день фіналу, Київ став столицею континенту. І досить симпатичною столицею. >>

  • І навіть п’ять принців!

    У неділю до Києва, де відбувався фінал Євро, прибуло 160 чартерних авіарейсів із понад 50 країн світу. На НСК «Олімпійський» аншлагу не було — вільними лишалися більше 6 тисяч крісел. Зате ложі для VIP–гостей заповнилися під саму зав’язку. >>

  • «Не доїхала половина тих, кого ми чекали»

    Україна багато недоотримала у фінансовому плані через те, що такі збірні, як Німеччина, Англія, Голландія, не пройшли далі турнірною сіткою Євро–2012. Особливо це позначилося на українській готельній індустрії. І взагалі, якщо підсумовувати справи цієї галузі, то слід визнати, що багато готелів і хостелів відверто провалили єврочемпіонат. >>

  • Футбол без терору

    Вітчизняна спецслужба підбиває власні підсумки одразу після завершення Євро–2012 в Україні. «За висновками Антитерористичного центру СБУ, рівень терористичної загрози в Україні під час проведення фіналу Євро–2012 не змінився і був визначений, як низький, — повідомив учора керівник АТЦ, перший заступник голови СБУ Петро Шатковський. — Антитерористична система України спрацювала ефективно». >>

  • Прорив дружньої України

    У Києві чиновники не змогли «розрулити» питання туризму самотужки. Пиво, сцену, екрани та стюардів організували, а от щоб забезпечити закордонним гостям дозвілля й показати місто — то тут не обійшлося без підтримки приватників та громадських активістів. Організація «Інтересний Київ», яка вже кілька років організовує екскурсії містом, взялася за облаштування в столиці Туристичного інформаційного центру, залучивши до своєї роботи небайдужих та ініціативних людей з усієї України.

    «Півтора року тому поруч зі станцією метро «Хрещатик» ми облаштували Туристичний інформаційний центр, він якраз біля фан–зони, — розповідає директор «Інтересного Києва» Арсеній Фінберг. — Це була робота великої команди небайдужих людей».

    За його словами, кілька компаній та громадських ініціатив — ­«Оупен–Київ», «Френдлі Юкрейн», «Інтересний Київ» та структура фан–посольств УЄФА — об’єдналися, аби довести, що Україна та українці — це не расисти, живодери та жертви режиму, а передовсім гостинні, щирі люди з багатою історією та культурою. Спільними зусиллями було частково вирішено питання проведення екскурсій для туристів. Такі тури щодня безплатно проводять у центрі міста для двох груп по 20–30 людей. Крім цього, великою популярністю користувалися оглядова екскурсія на двоповерховому туристичному автобусі та екскурсії на теплоходах від Річкового порту. Взялися і за розв’язання проблеми проживання гостей Євро–2012 — ініціатива «Френдлі Юкрейн» забезпечила безплатне поселення фанів у домівки українців.

    Підбиваючи підсумки Євро у своїй царині, організатори Тури­стичного інфоцентру та активісти, що допомагають закордонним уболівальникам, розповіли про екскурсійні пріоритети «футбольних» гостей Києва та нашу перемогу в інформаційній війні. >>