Парламент розставив усi крапки над «ё»

Дедалі тривожніше стає останнім часом навколо питання збереження української державності.

Нам, представникам Молодіжної ради політичної партії «Наша Україна», особливо прикро від того, що долю України і українського народу вирішують здебільшого неуки, невігласи, нікчеми, політичні кретини і дешеві маріонетки, для яких Україна — це чужа країна, а українці — бидло, з яким можна просто не рахуватися.

Те, що відбувається в українському політикумі, вже навіть не театральний фарс нагадує, а є цинічно–брутальною провокацією проти українського народу.

Нас, як молоде покоління держави, ім’я якій — Україна, глибоко обурює законопроект двох відомих українофобів, Ківалова та Колесниченка, про засади державної мовної політики, який, без жодного сумніву, ставить під загрозу безпеку існування української мови як єдиної державної в Україні і фактично робить домінуючою російську, а відтак — сприяє тотальній русифікації нашої держави, при цьому маючи мало спільного з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, адже де–факто він захищатиме не мови, яким загрожує зникнення, а надаватиме особливих преференцій російській.

Зазначимо, що автори цього злочинного законопроекту проігнорували думку Венеціанської комісії та уповноваженого з прав національних меншин ОБСЄ, котрі піддали даний документ критиці і заявили, що він несе загрозу мові титульної, державотворчої нації, бо суттєво обмежує поле її функціонування.

Але цим провокаторам, звісно ж, все одно. Їм байдуже до України і всього українського. Їм важливо лише втовпитися в наступне скликання національного парламенту і вкотре вислужитися перед Москвою, яка, як кажуть у Європі, вже не русифікацію проводить, а «путінізацію».

І розглядати ж законопроект вирішили в Дні Росії в Україні! А як соромно за наших чиновничків, які сиділи, як вкопані, замість того, аби піднятися і вийти гордо, коли посол Зурабов обізвав наш національний Гімн «російською народною піснею», принизивши цим весь український народ! Яке убоге лакейство!!!

234 зрадницькi голоси — «ЗА». Це їхня ціна питання. А для нас — це наше майбутнє і майбутнє наших нащадків.

Прикро, що, провівши нескладний аналіз, легко можна побачити, що, крім фракції Партії регіонів і комуністів, «за» мовний законопроект проголосувало 30 нардепів, які пройшли до парламенту за списком БЮТ (іншими словами — їхні голоси були вирішальними у долі цього ганебного законопроекту). З них: 14 — перебіжники до Партії регіонів, 10 — на сьогодні позафракційні, 6 — члени групи «Реформи заради майбутнього». 27 осіб із цієї жалюгідної тридцятки — представники бізнес–структур, які, за словами колишнього члена виборчого штабу БЮТ М. Бродського, місця у прохідній частині списку БЮТ купили.

Ось такі собі однодумці добродійки Тимошенко, за яких Юлія Володимирівна, до слова, у своїх неодноразових заявах раніше обіцяла нести персональну відповідальність...

«За» проголосували і двоє з фракції Народної партії. Але ж насправді на цьому участь В. Литвина у долі сумнозвісного проекту закону не завершується. Мало хто в злощасний момент голосування за зрадницький законопроект звернув увагу на табло, яке висвічувало сектор литвинівців зеленим, тобто, очевидно, Володимир Михайлович люб’язно надав термінали депутатів фракції Народної партії для карток тушок (бо ж опозиція планувала блокування місць, де сидять тушки). Сам же пан Литвин, ясна річ, відкрито заявляє, що він проти даного законопроекту, бо на окрузі в Житомирській області, де балотуватиметься Голова Верховної Ради на майбутніх парламентських виборах, люди б йому не пробачили такого маневру з державною мовою. Тому він вирішив у інший спосіб віддячити регіоналам за їхню підтримку.

Питання тільки одне: то чим же вони всі відрізняються один від одного?..

Це зараз Юлія Володимирівна назвала проект мовного закону «авантюрним і безвідповідальним законопроектом про запровадження двомовності в Україні», «злочином проти України», але, згадавши 19 вересня 2008 року, побачимо, що позиція БЮТ була зовсім протилежною, бо тоді фракція Блоку Юлії Тимошенко, спільно з регіоналами, комуністами та литвинівцями, голосувала «за» проект закону нардепа В. Януковича «Про державну службу», який передбачав обов’язкове володіння кандидатами на посади державних службовців, крім державної, російською мовою. Кажуть, сама Тимошенко з Турчиновим приходили тоді на засідання фракції БЮТ і давали вказівку підтримати законопроект. Із 156 БЮТівців «за» проголосували тоді 144 нардепи, серед яких — пани Кожем’якін, Ляшко, Мовчан, Павловський, Косів, І. Кириленко. І лише коли депутати–нашоукраїнці пригрозили БЮТівцям своїм виходом iз коаліції, 02.10.08. законопроект було відхилено.

Ось такі патріоти — слуги нашого народу. Забувають лише, що «архіви не горять». Історія все фіксує і нічого не пробачає...

А наразі висновок такий: одні від інших нічим не відрізняються. І регіонали з комуністами, і БЮТівці зі своїми нинішніми сателітами не за українську ідею борються, а вже давно почали змагання за місця під куполом. І якщо перші служать своїм московським господарям, не приховуючи цього, то до других, які називають себе так званою «об’єднаною опозицією», є питання: що завадило Яценюку—Кожем’якіну заблокувати трибуну в день голосування за мовний законопроект?

Соромно за таких народних депутатів України!

Безперечно, вони вже давно втратили повагу до себе серед громадян. І за якими опозиційними об’єднаннями чи політичними перед­виборчими проектами вони б не ховалися, український народ більше їм не пробачить! Не пробачить байдужості, непрофесійності і знущань над цінностями, які для кожного з нас є святими.

Так і хочеться сказати: «Забирайтеся з нашої держави! Їдьте геть! Ми хочемо будувати Україну без політичного сміття і випадкових людей в українському владному істеблішменті!»

Пора покласти край цьому абсурду!

Вимагаємо від Президента України Віктора Януковича, хай висловить чітку позицію з цього приводу, а в разі, якщо, не доведи Боже, ці пройдисвіти проголосують за закон у другому читанні — чекаємо від Президента виявлення політичної відповідальності перед усім українським народом і накладення вето на цей підступний, виписаний московською рукою законопроект.

Звертаємось до українців усіх куточків нашої держави як до мудрої, політичної нації: прийшла пора очистити українську політику від блазнів і недолугих прихвоснів, які, помилково думаючи, що їм хтось дав право господарювати на нашій землі, забули, що вони тут тимчасові й небажані гості. Навіть відомій на цілий світ українській гостинності є межа. І для декого вона вже вичерпана.

Українська молодь неодмінно скаже своє слово. І не лише на виборах. Бо ми не хочемо і не будемо жити за чиїмись понятіями, зовсім для нас чужими! Ми — за нову якість політики і за нові демократичні перетворення, які здійснюватимемо вже без участі багатьох членів нинішнього українського парламенту. Але вирішальне слово — за українським народом, який більше не має права на помилку.