Обіцянка політика — це не більше, ніж яскрава телевізійна картинка. За якою стоїть лише бажання сподобатися виборцю або стремління потрапити «у тренд» до свого керівництва. А із реальністю, правдою і тим паче совістю оратора ця категорія не має нічого спільного. Днями інформпростір України буквально розірвало коротеньке зізнання колишнього члена ліквідованої партії «Сильна Україна» Олександри Кужель: «Тігіпко платив нам зарплату у конвертах».

Україна таки приступила до розробки сланцевого газу: всупереч скепсису екологів, лобістів та екологів–лобістів із «газпромівським» акцентом. Учора міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький визначив компанії–переможці, які добуватимуть вуглеводні з Олеської (Львівщина та Івано–Франківщина) та Юзівської (Харківщина) ділянок. Реальнi результати робота може дати не раніше, ніж за 6—8 років, а собівартість тисячі кубометрів газу становитиме близько 300 доларів. Таким чином, наші запаси сланцевого газу можуть стати знаряддям тиску на незговірливий «Газпром» і таки виторгувати у нього знижку.