Захаров та Породько дискутували щодо державної зради. (Фото автора.)
У Києві на базі Національного університету ім. Тараса Шевченка вже вп’яте відбулась міжнародна конференція «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб», організована СБУ, Національним інститутом стратегічних досліджень, Женевським центром демократичного контролю над Збройними силами, Офісу зв’язку НАТО в Україні тощо. Вручаючи нагороди за кращі роботи студентам і курсантам п’яти українських вишів, вітчизняні керівники спецслужб та їхні партнери з Євроатлантичного альянсу посміхалися, утім за «круглим столом» були й вельми відверті натяки щодо ситуації в Україні з правами людини, що склалася в останні роки.
«Права людини мають бути в центрі уваги кожного офіцера СБУ, незалежно від політичних поглядів людини, — зауважив директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел. — Це лакмусовий тест для будь–якої демократії. Серцевиною професійної етики має бути те, що СБУ захищає не тих, хто при владі, чи тих, хто в опозиції. СБУ має захищати народ. Це і є мірилом успішності спецслужби!».
У відповідь заступник голови СБУ Володимир Породько наголосив на незмінності курсу щодо розбудови спецслужби європейського зразка, відкритостi та поглибленнi цивільного контролю за її діяльністю та поліпшеннi взаємодії з інституціями громадянського суспільства.
«Раніше науковців СБУ на допити не викликало. Про яку взаємодію з суспільством тоді ви говорите?» — продовжили тему журналісти під час перерви у конференції. «СБУ як спеціальний правоохоронний орган не може виконувати свої функції, не обмежуючи тимчасово права і свободи громадянина, — парирував пан Породько. — Але в кожному випадку застосування кримінальної репресії має бути в рамках закону. Я не можу оцінювати якісь дії конкретного співробітника як упереджені. Оцінку конкретних справ може давати лише суд, який виносить рішення щодо винуватості тієї чи іншої особи».
Із подібними аргументами не зовсім погодився присутній правозахисник Євген Захаров. Для прикладу він навів ситуацію зі своїм знайомим, якого СБУ притягує до кримінальної відповідальності за державну зраду, хоча жодного дня на державній службі той не перебував. Після цього заступник голови СБУ та правозахисник відійшли убік заради тривалої та цікавої для обох дискусії.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
