Остання зброя «донецьких» — презервативи з водою?

23.06.2004
Остання зброя «донецьких» — презервативи з водою?

(Колаж Андрiя ГАЛОЧКIНА.)

      Мешканці сіл добре знають, якою «зброєю масового ураження» володіє тхір. Коли залазить до курника, насамперед, клятий, наповнює приміщення нестерпним смородом. А потім курей, які після такої «газової атаки» просто чманіють і не чинять опору, можна забирати разом із курником...

      Уже не секрет, що тактичні прийоми отого хижака активно використовує й нинішня владна пропаганда, від якої вже чманіють наші співвітчизники. І тому й не дивно, що на тлі мізерних надбавок до пенсій та різкого збільшення цін на хліб, житлово-комунальні послуги та пальне до столиці вже потяглися вдячні пенсіонери, аби презентувати керівникові уряду відро полуниць. Не знаю, кому як, а авторці цих рядків особисто доводилося чути від одноліток тієї жінки з Луганщини про наміри використати відро у присутності Прем'єра по-іншому. Утім, то вже крайність. Тим більше, що існує інший підхід — протиставити владній пропаганді із нестерпним запахом постійне елементарне «провітрювання» території. Адже співвітчизники, особливо в сільській місцевості, просто приречені отримувати однобоку інформацію тільки із підконтрольних владі ЗМІ. І тому на зустрічах з народними депутатами від опозиції прагнуть отримати бодай ковток свіжої інформації про реальний стан справ у державі.

      Звісно, влада на місцях не в захваті від послідовних зустрічей депутатів «Нашої України» з виборцями. Керівники населених пунктів опиняються, за їхніми словами, між двома вогнями. З одного боку законодавство, що гарантує народним обранцям можливість спілкуватися з виборцями, а з іншого — стає гарячим телефон від відповідних вказівок та інструкцій з районного чи обласного центрів. Про виділення приміщення для зустрічі у центрі міста чи селища навіть не йдеться. Та й десь на околиці знаходять зал тільки після обіцянки активістів «НУ» провести захід у центрі просто неба.

      Саме такий сценарій передував зустрічам із мешканцями Донечини, у яких взяв участь «нашоукраїнець», член Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Павло Ігнатенко.

      Опозиційний депутат приїхав на територію округу, де здобували депутатські мандати нинішній Генпрокурор Геннадій Васильєв, а потім його брат Олександр, і тому жодних ілюзій щодо адмінресурсу в опозиційного гостя не було. Замість зустрічі в місті Курахове депутатові дали можливість розмовляти з тутешніми мешканцями тільки у приміському селищі Стара Ільїнка. Його назва відповідала реаліям — до «Будинку дозвілля» прийшли люди переважно похилого віку. Молодшими виглядали хіба що представники міськвиконкому (відразу шестеро) та активісти виборчого штабу Васильєва. А наймолодшим, мабуть, вважався оператор з відеокамерою, який ретельно знімав дійство на плівку.

      За подібних умов перші надцять хвилин дуже нагадували сцену «бабського бунту» з «Піднятої цілини». Місцеві жінки навперебій сипали різноманітними звинуваченнями та запитаннями і буквально не давали Павлу Ігнатенку сказати слова. Та згодом нардеп зумів переконати людей, що приїхав не агітувати за когось чи за щось, а для взаємокорисного діалогу. Почувши про ймовірне сприяння розв'язанню їхніх проблем, жінки спершу емоційно запевняли, що мають «власних» помічників. Та потім самі ж підтвердили абсурдність цих запевнень. Приміром, мешканці селища скаржилися на малі пенсії й безробіття, на відсутність телефону та всього один колодязь на території. А ще бідкалися про закриття минулого року школи і про давно обіцяний газ, який до них так і не провели. Тобто самі люди підтвердили, що опинилися осторонь уваги влади. І тому й доведені тут до того стану, коли хочеться висловити свої біди будь-кому.

      Немає сумніву — на зустрічі з депутатом від «Нашої України», який не сипав наліво-направо пустопорожніми обіцянками, а терпляче відповідав на запитання і зміг створити атмосферу довіри, мешканці селища отримали нову для себе інформацію. Врахували це й представники влади, під недремним оком яких відбувалася поїздка. Тому вже наступну зустріч у сусідній Красногоровці спробували зірвати із самого початку. Тільки гості під'їхали до адмінприміщення місцевого вогнетривного заводу, з натовпу вихопився молодик популярної в регіоні зовнішності і, лаючись, вихопив стос газет у одного з представників «НУ». А галаслива жінка кинулася до іншого «нашоукраїнця» брутально стягати жилет з абревіатурою блоку. Неважко здогадатися: міліціонерів — підлеглих міністра Білоконя, яких не тішила перспектива після виборів не дудлити горілку протягом трьох днів, — тут і близько не було. Про це добре знав один із «пацанів», який на вході в приміщення кинув народному депутату під ноги... презерватив із водою.

      Тобто місцева влада знову довела, що здатна вести діалог тільки на рівні тупих і примітивних провокацій. На більше, ніж залучати молодиків із татуюваннями та істеричних жіночок, розуму в цьому випадку не вистачило. Однак саму зустріч зірвати не вдалося. І під час емоційних звинувачень одна з опоненток нарешті популярно пояснила причину такого упередженого ставлення: «Ми до вас так, бо ви за Ющенка. А на нього за все у світі озлобльоні!»

      За що саме? Не повірите, але за мізерні зарплати й пенсії, за відсутність їжі та іграшок у дитсадках, за підняття цін на житлово-комунальні послуги та бензин, за поганюще електропостачання та приватизацію «Криворіжсталі». І в присутності «кураторів» та відеокамери найбільш галасливі запевняли, що до всього цього неподобства не має ніякого відношення «чоловік, шо в нас робив, а тепер там і ви йому мішаєте».

      До речі, про оператора з відеокамерою. Вже після зустрічі спроба познайомитися з ним ближче частково вдалася. Молодик клявся, ледь не землю їв, що знімає спілкування «нашоукраїнців» з місцевими жителями на плівку тільки для себе. Для власного інтересу.

      Зустріч у Мар'їнці на тутешній харчосмаковій фабриці вкотре підтвердила, що влада, маніпулюючи свідомістю людей, користується здебільшого брудними технологіями та пропагандою, запозиченою із «тхорячої» тактики. Причому йдеться про речі досить серйозні. Довелося почути звинувачення на адресу Віктора Ющенка, який буцімто під час подій навколо зірваного в Донецьку з'їзду «НУ» обізвав усіх мешканців області холуями. Адже телеверсію зустрічі в обласній держадміністрації, на якій лідер блоку адресував цю характеристику тільки двом людям — керівникам ОДА та облради Близнюку і Колесникову, місцеві ідеологи «обрізали» на свій штиб. Донеччан змусили проковтнути сюжет, з якого виходило, ніби Ющенко ось так образив усіх мешканців Донеччини.

      Чи повірили мар'їнці Павлу Ігнатенку, який був присутній на тій осінній зустрічі й розповів про справжній перебіг подій? Хтозна. Однак, було помітно, таки всерйоз задумалися над його словами. І над своїми теж, бо, перераховуючи низку нинішніх проблем, притаманних мешканцям й інших населених пунктів, знову поставили під сумнів здатність нинішньої влади розв'язувати ці проблеми. Люди починають розуміти це навіть попри відомі пропагандистські зусилля на тему небачених успіхів та досягнень, від чого справді неважко очманіти.

      «Загальна ситуація в регіоні залишається складною, — підсумував у розмові з кореспондентом «УМ» результати своїх зустрічей з виборцями Павло Ігнатенко. — Чесно кажучи, я був готовий чекати й гіршого прийому. Бо після зірваного в Донецьку з'їзду «Нашої України» важкувато розраховувати на щось інше. Мене дуже занепокоїла оця дика витівка з обливанням водою. Адже спостерігається загрозлива тенденція: спершу тут намагалися не давати приміщення й переконували людей не йти на зустрічі, потім наймали «виконавців», які спеціально приходили заважати нормальному спілкуванню й вигукували примітивну брехню про Віктора Ющенка. Тепер ось почали виривати й шматувати наші газети, кидати щось у спину. Однак ми розуміємо, що влада вводить людей в оману за простою технологією: у всьому винна опозиція, яка заважає одній відомій людині, здатній покращити їхнє життя. І наша мета в цій ситуації залишається тією ж — допомогти мешканцям Донеччини відмовитися від тупого виконання вказівок, а натомість замислитися і збагнути, хто є справжнім винуватцем нинішніх бід. Тим більше, що такі зустрічі переконують: люди вже натерпілися від нинішньої влади, і тільки відсутність достовірної інформації заважає їм зробити правильні висновки та свій вибір майбутнього».

      Представники блоку «Наша Україна» продовжують зустрічатися з мешканцями області, які в переважній більшості не відмовляють собі в бажанні поспілкуватися з опозиційними депутатами. А тутешні керівники, звично намагаючись чинити спротив, роблять блоку та його прихильникам додаткову рекламу. Не розуміють, що коять? Навряд. Просто запопадливі «прихльобателі», схоже, і самі потрапили під дію отого пропагандистського дурману і теж геть почманіли. Оскільки їхні дії з позицій здорового глузду зрозуміти абсолютно неможливо.

Раїса ПОЛУНИЦЯ.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>