Оптимістичний погляд: закриваючи пробіли в календарі, «Шахтар» демонструє характер та дух переможців
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
У грі — лідерка жіночої збірної України Маргарита Песоцька. (Фото з сайту Sportonline.ua.)
На відміну від футбольних чемпіонатів світу, де змагаються лише найсильніші збірні своїх континентів, у командній першості планети з настільного тенісу беруть участь усі охочі. Так, на ЧС–2012, що триває в Дортмунді з 25 березня, в чоловічому протоколі фігурують екзотичні збірні Кюрасао, островів Мен, Гернсі. Щоправда, представники цих карликових квазі–держав та автономій визначають найсильнішого лише в п’ятому за рейтингом дивізіоні. Тоді як за великий п’єдестал ведуть боротьбу лише 24 збірні, які перебувають у першому, так званому чемпіонському, ешелоні.
За регламентом Міжнародної федерації настільного тенісу, елітний пул учасників ЧС формується за підсумками попереднього «мундіалю». До нього потрапляють перші 18 збірних із першої ліги та дві найсильніші з другої, решта ж учасників чемпіонської пульки добирається на основі поточного рейтингу. З огляду на попередні здобутки, в чемпіонському пулі «отаборилася» лише жіноча збірна, натомість чоловіки вже традиційно намагаються здолати «силу тяжіння» другого дивізіону.
Старт, який взяли Ярослав Жмуденко, Олександр Дідух, Коу Лей та Іван Катков, відверто вражає і налаштовує на позитивний лад. На груповому етапі наші хлопці змели із шляху всіх опонентів. Лише турецькі тенісисти дали бій українському квартету (3:2), тоді як бельгійці, болгари, ізраїльтяни та люксембуржці свої матчі програли «всуху» — 3:0. Щоправда, тепер на підопічних Володимира Геворгізова чекають матчі «на виліт» зі значно сильнішими опонентами. Аби підвищитися в класі, нашому чоловічому квартету необхідно дістатися фіналу своєї конференції.
Водночас українські майстрині пінг–понгу, які обертаються у вищому світі, вже припинили боротьбу за нагороди ЧС, оскільки у своєму секстеті не змогли посісти місце в першій трійці, що давало путівку в медальний «плей–оф».
Українки почали турнір обнадійливо, перемігши збірну Угорщини — 3:1. Однак у наступному турі наші співвітчизниці поступилися лідеркам світового рейтингу — китаянкам — 0:3. До слова, жодна із збірних нашої групи А не змогла відібрати у представниць КНР жодного очка. Надалі знову були «гойдалки»: перемога над командою США (3:2) й поразка в напруженій боротьбі білорускам із таким самим рахунком. Відтак подальша турнірна доля українок залежала від останнього матчу з Румунією. Перемога робила наших співвітчизниць учасницями медальної боротьби, поразка ж відправляла у так званий «втішний» турнір.
На жаль, силами самої Маргарити Песоцької міцну румунську збірну обіграти не вдалося. Так, призерка європейських першостей перемогла обох лідерок команди–суперниці —Даніелу Додян та Елізабету Самару, проте вирішальне, третє, очко здобути було нікому. Ганна Гапонова програла обидва свої матчі, а Тетяна Біленко — один. Загалом — 2:3.
Підсумкове становище: Китай — 10 очок, Румунія — 9, Угорщина — 7 (третє місце за додатковими показниками), Білорусь — 7, Україна — 7, США — 5.
Відтак наші співвітчизниці, білоруски та американки змагатимуться за місця з 13–го по 24–те.
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Після серії турнірів у США найсильніші українські тенісистки повернулись до Європи, аби готуватись до головного змагання ґрунтового сезону — Ролан Гарроса, що стартує менш ніж за місяць. >>
Тренери-іноземці вже давно не сприймаються в українському спорті як щось неординарне. >>
За 100 днів до старту паризької Олімпіади в Греції запалили олімпійський вогонь, і тепер він долає маршрут довжиною в 5 тисяч кілометрів, щоб 26 липня дістатися берегів річки Сена, де заплановано церемонію відкриття ХХХIII літніх Ігор. >>
Світовий рекорд з безперервної гри в шахи побив нігерієць Тунде Онакоя— партія тривала 60 годин. Він перевершив попередній рекорд на 4 години. >>
Український метальник молота Михайло Кохан із Запоріжжя здобув срібну медаль і став віцечемпіоном турніру «золотого рівня» у межах світового легкоатлетичного туру в Найробі (Кенія). >>