Стародавній Успенський собор у Каневі повернуто в держвласність
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
На початку вечора в Будинку вчителя, який орендувало «іменинне» видавництво, з метою економії часу був оголошений своєрідний конкурс — на найлаконічніший та водночас найзмістовніший виступ. Регламент — три хвилини. «Цицерон», який вкладався у цей регламент, отримував новодрук від «Ярославового Валу». Акція настільки сподобалася гостям–промовцям, що майже кожен сходив зі сцени за відведені три хвилини. Не захотів нової книжки від «Ярвалу» хіба поет та перекладач, «аксакал» Дмитро Павличко — він дозволив собі розкіш говорити півгодини, має право. Свою вдячність видавництву висловили також прозаїк та драматург Юрій Щербак, лауреат Шевченківської премії Григорій Гусейнов, заступник голови Національної спілки письменників Володимир Шовкошитний, автор «Козацького роману» Руслан Найда, літературний критик та поет Володимир Базилевський. На імпрезу також завітали майстер історичної прози Іван Корсик, поети Павло Вольвач та Павло Коробчук, прозаїк та есеїст Михайло Бриних.
На тлі кризи видавничої справи в Україні та економічної кризи взагалі короткий термін у 12 років, здавалося б, не є оптимальним часом для великих досягнень. Проте «Ярославів Вал» спромігся випустити в світ близько 200 книг, серед яких проза, поезія, художня та історична література. Головною ціллю видавництва, за словами його директора Михайла Слабошпицького, є популяризація українського автора. «Козьма Прутков писав: хочеш бути щасливим — будь ним, — жартує Михайло Слабошпицький, відповідаючи на питання щодо секрету успіху видавництва. — Початок нашої справи був важким, від наших книжок здригалися у книгарнях, не легко було таку роботу здійснювати, але за все, що ми видали, нам не соромно. Те, що ми робили, ми робили з доброю душею і самовимогливістю».
Серед останніх видань «Ярославового Валу» — «Козацький роман» Лесі Гончар та Руслана Найди, книга про поета «Маршал Вінграновський», «Бути письменником» Григора Тютюнника, «Судинна пошта» Павла Вольвача, «Повернення в Портленд» Григорія Гусейнова, «Хліб із хрящами» Михайла Бриниха, «25 поетів на вигнанні» Михайла Слабошпицького, антологія «Шість соток на Парнасі». А у «портфелі» видавництва черговий роман із серії «Червоне і чорне». Новим автором так званого «розумного роману» є Ульяна Глібчук (її твір «Жовтим по жовтому»). Попередньо у цій серії друкувалися Степан Процюк «Руйнування ляльки», Володимир Єшкілєв «Тінь попередника» та Сергій Пантюк «Війна і ми».
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
У ці дні в багатьох містах нашої країни відзначають Новруз. >>
Сергій Жадан уже давно перебуває на поетичному п’єдесталі. >>
Дерев'яний храм Святого Архистратига Михаїла, внесений до списку архітектурних пам'яток національного значення, повністю згорів під час пожежі в селі Сможе Стрийського району Львівщини >>