Соціальне кіно з комерційним прицілом

02.03.2012
Соціальне кіно з комерційним прицілом

Марина Голуб і Федір Добронравов у фільмі «Мами». (Фото з сайту film.ru.)

Сергій Безруков, Єгор Бероєв, Ніна Русланова, Марина Голуб, Федір Добронравов, Лія Ахеджакова, Дмитро Дюжев, Андрій Федорцов, Анастасія Заворотнюк, Катерина Васильєва, Олексій Горбунов, Михайло Пореченков, Гоша Куценко ... Цих та інших акторів першого ешелону продюсер Георгій Малков якимось дивним чином зібрав у своєму альманаху «Мами». Дивним, бо це справді найбільш затребувані актори російського кіно, робочі графіки яких розписано на кілька років наперед. «Ми максимально підлаштовувалися під акторів, але найголовніше — актори самі хотіли знятися у цьому фільмі і завжди йшли нам назустріч», — так сформулював секрет цього сузір’я в «Мамах» Георгій Малков.

Сюжет восьми новел, з яких складається картина, розгортається паралельно. Глядач по черзі знайомиться з родиною, яка вирішила подарувати своїй матусі стрибок з парашутом, телеведучою, якій у ранковий ефір телефонує син, батьком–одинаком і його хлопчиком, що надумав знайти своєму татусеві другу половинку, а собі — маму, брутальним мачо, до якого, помилившись номером, телефонує літня жінка і йому доводиться вирішувати її побутові проблеми... Восьмого березня навантаження на телефонні мережі збільшується у кілька разів, і героям цих історій доведеться подолати всі перешкоди, щоб сказати своїм мамам про те, як вони їх люблять.

Представляючи картину в Києві, продюсер Георгій Малков зауважив, що ідея «Мам» лежала на поверхні. Бо Восьме березня — свято зі «слов’янською пропискою», яке на пострадянському просторі шанують й по сьогодні і яке з кожним роком обростає новими шанувальниками з наступних поколінь. Закинувши цю «наживку» глядачам, автори картини точно знали, що потраплять у ціль: зворушливою тональністю «Мам» обов’язково пройметься як пенсіонер, так і тінейджер. У картині також звучать настанови, які ми чули або могли почути від своїх мам. (Наприклад, не боятися прощатися з тим, що не робить нас щасливими). Ще один наголос від знімальної групи — було бажання довести, що соціальне кіно можна і треба знімати не лише за державні гроші. «Бюджет картини — близько двох мільйонів доларів, — розповів Георгій Малков. — А працювали ми під девізом: робимо, як для своєї мами». До речі, на відміну від акторів — особиста фільмографія кожного, хто знявся у «Мамах», нараховує по кілька десятків картин — режисери проекту в переважній більшості початківці. Одним із найбільш маститих у цій компанії є наш Алан Бадоєв, який зняв новелу «Напарник» .

На запитання–підначку від журналістів, чи матиме ця ідея продовження — можна зняти, наприклад, фільми «Тата», «Бабусі», «Дідусі», «Брати», «Двоюрідні брати», «Племінники» тощо — продюсер відповів заперечливо. Але жанр кіноальманаху, на думку Малкова, зараз буде дуже популярним. Низка кіноальманахів, які нещодавно були і вихо­дять у покат, — переконливе підтвердження цього прогнозу.