Дід Пасічник i його «команда». (Фото Василя ДАВИДЕНКА.)
Цього екзотичного діда з розкішною сивою бородою та вусами нерідко можна побачити обабіч траси зі Звенигородки до Черкас. З мішком за плечима, набитим пластиковими пляшками, він неспішно бреде попід лісосмугою, а слідом за ним іде, поскубуючи траву, ціле стадо кіз. Рогата худоба хоч і не знає людської мови, але добре розуміє свого господаря — Михайла Пасічника iз села Михайлівка Звенигородського району Черкащини — й піде за ним хоч на край світу.
«Ану, кози, підйом і вперед за мною», — дає команду Михайло Андронович, і ціле стадо білих, сірих, чорних кіз, козенят та цапів поволі рушає за господарем. Правда, дуже далеко дід Пасічник зі своїми домашніми тваринами не мандрує. Але каже, що 5—10 кілометрів за день їм таки вдається долати. При цьому кози мають можливість вибирати для себе найсмачнішу та найсоковитішу траву, що вони успішно й роблять. А ще — скубнути листочків з дерев у посадці при дорозі. Така майже спортивна ходьба не тільки урізноманітнює раціон дідових кіз, а й додає здоров'я йому самому. Недарма ж Михайло Андронович жартома хвалиться: «Через цих кіз я спортсменом став!».
А ще він говорить, що харчується тільки козячим молоком, усілякі там супи-борщі не визнає й ніколи не варить. Колись спробував було поласувати магазинною вермішеллю та сметаною, то аж захворів від тієї цивілізованої їжі й з животом трохи мучився. Інша справа — свіже козяче молоко. Пий його скільки влізе — й цілий день повний сил та енергії.
Любить Михайло Андронович і кисле козяче молоко. Холодильника у нього немає, але щоб цей харч довше зберігався, то пляшки з кислим молоком він закопує у... землю. Коли ж побажає кислячка, то варто лише відкопати пляшечку, відкоркувати її, й ось воно — свіже й холодне кисле козяче молоко. Клопотів з доїнням, запевняє чоловік, небагато. Поратися з цією роботою йому допомагають козенята.
Скільки голів нараховує дідове стадо, точно не знає й він сам. Говорить, що молодняка до 20 осіб набереться, а старих кіз та цапів усі 40 буде. Імен своїй худобі Пасічник не дає, просто кози, та й усе. «Правда, одну називаю Видрою, це за її характер не зовсім добрий», — пояснює дід Пасічник і хитро усміхається в бороду.
Йому трохи більше 60 років. Народився й виріс у Михайлівці, в молоді літа закінчив технікум, а от пари собі не знайшов. Так усе життя сам і живе пустельником. Каже, що без людського спілкування не страждає. І хоча багато хто вважає діда Пасічника дивакуватим через те, скільки кіз тримає цей чоловік у власному хлівi, та дурним Михайла Андроновича люди не називають. Він більше схожий на філософа, й спілкуватися з цим чоловіком надзвичайно цікаво.
Про древню традицію випускати з кліток птахів на свято Благовіщеня, напевно, чули всі. А от мені все ж таки хотілося б розповісти про хлопця, який не тільки випускає птахів із кліток, а ще й попередньо лікує їх скалічені тіла та крила. Дмитру Максименку лише 21 рік, але своєю незвичайною волонтерською діяльністю він займається вже більше семи років. >>
Двадцять років тому колишній киянці, яка довгий час мешкала y Європі, Тамарі Тарнавській вперше на теренах СНД вдалося зареєструвати Міжнародне товариства захисту тварин SOS. Тоді за кілька років силами організації було закрито міську «шкуродерню» та відкрито на її місці притулок для безпритульних тварин. Не без участі товариства в Україні з’явився Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». >>
Ця історія встигла обрости стількома пікантними подробицями, що може претендувати на справжній детектив. Тут є все — і звалені в купу «жертви», і зацікавлені сторони, і навіть відкрите кримінальне провадження. >>
За ті півтора року, поки триває воєнне протистояння на сході нашої країни, меценат із Генічеського району Олексій Гетта прихистив у своєму сафарі-парку більше ста п’ятдесяти тварин із цирків та приватних зоопарків. Леви, ведмеді та інші тварини, як і люди, стали біженцями із зони АТО на сході України. >>
Зоозахисники Львівщини б’ють на сполох. Вони вже не перший рік намагаються визволити двох бурих ведмедів, які живуть у собачому розпліднику і яких використовують як живі «тренажери» для нацьковування мисливських собак. «Три роки тому до нас звернулися мешканці села Брониця Дрогобицького району. Власне там, неподалік, і розташований розплідник лайок «Енейко», — розповідає представник Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова. >>
Скандально відомий директор Київського зоопарку Євген Кирилюк написав заяву про звільнення. Про це на своїй сторінці у «Фейсбуці» повідомив радник голови КМДА Дмитро Білоцерковець. Щоправда, у прес-службі Київського зоопарку, куди «УМ» звернулася по офіційний коментар, цю інформацію не підтвердили і не спростували, порадивши надіслати інформаційний запит на ім’я начебто вже звільненого директора. >>
