Пес Барбос і в Європу крос

      Ми можемо безліч разів називати себе європейською країною, гордо тицяючи пальцем у місце на мапі, яке означає центр Старого Світу. Але цього замало, щоб дійсно називатися європейською (читай: цивілізованою) країною. Впевнена, прочитавши до кінця цей матеріал, багато хто покрутить пальцем біля скроні. І подумає щось на зразок: «Та вони там із жиру бісяться у своїй ситій Європі». Втім про все по порядку.

      Минулого тижня до «ситої» Європи з України відбув гуманітарний вантаж. Щоб доставити його у Німеччину, тамтешні громадяни збирали кошти, шукали транспорт, зрештою, самі ж приїхали і забрали його. Для цього двоє волонтерів спеціально взяли на роботі відпустку на кілька днів. «Цінності», які повезли в свою країну німці, — це 58 собак. Зауважте, не породистих вихованців елітних розплідників, а звичайних барбосів із підворіття. Організувало експедицію київське товариство захисту тварин SOS.

      — Ми вже вдруге беремо участь у міжнародній доброчинній акції «Милосердя без кордонів», — розповіла «УМ» президент SOS Тамара Тарнавська. Півроку тому ми відправили до Німеччини 50 тварин. Усі вони там знайшли нових господарів: як доказ товариство отримало безліч листів і фото вихованців нашого притулку, для яких розпочалося інше життя. Тепер нових господарів матимуть ще 58 собак. Тут вони, як і ті, що поїхали раніше, були безнадійними, їх ніхто ніколи не взяв би. Адже серед «переселенців» — дев'ять тварин-калік, які не мають однієї лапи, одна взагалі без шерсті  (що з цією собакою сталося, ми й самі не знаємо — її підкинули до нашого притулку), декілька сліпих, глухих собак, а також старих — їм по 10-12 років і більше. А там на них чекатиме інше життя — турбота, хороше лікування — дехто з минулорічних «інвалідів» у Німеччині вже на протезах бігає!

      Майже половина «емігрантів» — звичайні безпородні дворняжки. Поїхав за кордон навіть доморощений Бен Ладен — так назвали фокстер'єра, який через свій провокаційний характер не давав спокійно жити всьому притулку. Де Бен Ладен — там обов'язково гризня і шкода: то бійку у вольєрі спровокує, а сам утече, то вириє яму і випустить на волю із загорожі всіх...  

      Виїхали собаки на спеціально обладнаному автобусі, де для кожного — окремий контейнер, а в салоні підтримується відповідний мікроклімат. Торік на пропускному пункті «Мостиська» тварин без будь-яких очевидних причин «маринували» 28 годин. Цьогоріч без проблем перетнули український кордон у пункті «Корчова». Однак історія повторилася на території Польщі — там піддали сумнівам державнi ветеринарні сертифікати на тварин. Довелося підняти на ноги німецьке і польське посольства, вести тривалі перемовини з польськими митниками. «Проблема владналася лише через 18 годин, коли ми пообіцяли, що обов'язково розповімо в західній пресі, як, вступивши до Євросоюзу, Польща блокує гуманітарні акції», — каже пані Тамара.

      Бідолашні «емігранти» майже добу  терпляче чекали розв'язки. У цей час на території України митники та працівники ветеринарного пункту зібрали гроші, щоб купити їжу трьом людям, які супроводжували «собачий» фургон, і тваринам (планували ж добратися значно швидше, тож свої запаси не розрахували). Купив і передав їжу німецьким волонтерам звичайний польський турист, який надзвичайно поспішав, але залишився і шість годин допомагав бранцям кордону чим міг. «Ми надзвичайно вдячні усім людям, які подали нам руку допомоги в такій ситуації, — каже Тамара Тарнавська. — Ми переконалися, що милосердя без кордонів таки існує, просто все залежить від конкретних людей — обов'язково знайдеться хтось, хто створить перепону замість поспівчувати».

      Багатьох  українських переселенців у новій країні розібрали ще по дорозі — фургон зупинявся в кількох містечках, де на хвостатих «українців» уже чекали. Задовго до акції в Німеччині було розгорнуто інформаційну кампанію: фото собак розмістили в інтернеті, тож деякі хазяї вже давно приглянули собі чотирилапих друзiв. Тамара Тарнавська каже, що на наших собак узагалі там існує попит, бо, попри їхню безпородність, вони добре виховані, лагідні, вдячні. У цьому напрямі німці працюють не тільки з Україною, і, скажімо, бобики та тузики з Туреччини — такого успіху не мають через свій жахливий темперамент: порозумітися з ними новим хазяям нерідко буває складно. З огляду на це у вересні є намір відправити з України ще одну партію тварин.

      Наразі у притулку товариства SOS у Пирогові залишилося понад 350 собак та понад сто котів. На батьківщині навіть здорових тварин неохоче розбирають. Для порівняння: за півроку з притулку взяли 35 тварин, а в Німеччину за два рейси поїхало більше ста. «Українці хочуть породистих, із родоводом, з паспортом та ще й молодих і здорових — до нас такі потрапляють рідко», — каже пані Тарнавська.  Тоді як за кордоном урятувати дворнягу — навіть не справа престижу, а норма...