Енергетику переклали на здорову голову

13.01.2012

11 січня компанія ДТЕК, що належить Рінату Ахметову, на відкритому конкурсі придбала 40% розподільчої енергокомпанії «Донецькобленерго» за 467,6 млн. грн. ДТЕК також виявився єдиним претендентом, готовим заплатити 1 млрд. 174,1 млн. грн. за 25% акцій запорізької генеруючої компанії «Дніпроенерго». Держава вигідно позбувається давнього головного болю у вигляді зношеного обладнання і мереж. Аналітики оцінюють приватизовані пакети акцій набагато дешевше.

Мільйони за клопоти

Донецька та запорізька енергокомпанії — не найкращий подарунок інвесторові на Новий рік. Від 60 до 80% обладнання — безповоротно зношені. Придніпровська ТЕС «Дніпроенерго» працює без оновлення вже 45 років, а Миронівська ТЕС «Донецькобленерго» — 59. Лише в Донецькому обленерго необхідно оновити щонайменше 29 тисяч кілометрів ліній електропередач, адже втрати струму в мережах тут удвічі перевищують західні норми. Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко вже пообіцяв до 2016 року інвестувати в оновлення «Донецькобленерго» 1,5 млрд. грн.

Крім того, два підприємства мають сукупно понад 5 мільярдів гривень боргів перед постачальниками і кредиторами. Майже все майно «Дніпроенерго» заставлене у ВТБ банку до 2016 року, а майно «Донецькобленерго», за документами, взагалі нічого не варте. Рівень неплатежів клієнтів за спожиту енергію уже сягнув критичної межі у понад 5,7 млрд. грн. А оскільки розрахунки відбуваються через «Енергоринок», зробити щось із цим боргом буде вкрай складно. Навіть незважаючи на тисячі виграних судових позовів.

Відтак немає нічого дивного в тому, що, незважаючи на безпрецедентну активність ФДМ із просування енергоактивів не тільки в Україні, а й у світі, їхньою купівлею зацікавились усього два претенденти. ДТЕК і «Луганське енергетичне об’єднання» захотіли придбати «Донецькобленерго». Також ДТЕК самостійно подав заявку на придбання пакета акцій «Дніпроенерго». 

Проте Фондові держмайна вдалося продати ці мішки енергетичних проблем за захмарними цінами. Ще задовго до конкурсу компанія Ernst&Young оцінила пакет «Дніпроенерго» на 25 млн. грн. дешевше, ніж це зробила держава. Згідно з останніми котируваннями «Української біржі», 25% компанії коштують на 236,6 млн. грн. менше стартової ціни, заявленої Фондом, — 937,5 млн. грн. А якщо проводити розрахунок на основі вартості депозитарних розписок, що котируються на більш авторитетній біржі у Франкфурті, то ціна енергоактиву буде ще нижчою — 870 млн. грн., тобто на 25% нижче ціни ФДМ. ДТЕК же може заплатити за пакет навіть більше, ніж 1174,1 млн. грн., адже, згідно з правилами, якщо на конкурс подає заявку лише один учасник, проводиться додаткове незалежне оцінювання.

Те саме стосується і «Донецькобленерго»: за котируванням «УБ», вартість 40–вiдсоткового пакета не перевищує 119 млн. грн. А за результатами останніх, укладених у грудні, угод — менше 100 млн. грн. ДТЕК же заплатить за нього 467,6 млн. грн., або в 4 рази більше. Тобто в цілому переплата за дві компанії становитиме понад 670 млн. грн.

ДТЕК 10 січня вже поповнив державну скарбницю на 1 млрд. 932,1 млн. грн., які заплатив за пакет у 45,103% акцій «Західенерго», що був виставлений на торги ще 25 листопада 2011 року.

За словами голови Фонду держмайна Олександра Рябченка, держава вже за перші півтора тижня нового року змогла залучити до бюджету 2,4 млрд. грн., що становить чверть річного плану з приватизації.

Взаємні інтереси

За великим рахунком, розуміючи, що обтяжені боргами і величезними потребами в інвестиціях компанії нікого особливо не цікавлять, ДТЕК мiг би і не брати участі у конкурсі. Згідно з українськими законами, якщо на об’єкт немає жодного претендента, то стартова ціна має бути знижена на 30%. Рано чи пізно, завдяки таким маніпуляціям вартість компаній дійшла б до більш–менш справедливого рівня.

Проте тоді державі довелося б узяти на себе відповідальність за набагато серйозніші проблеми, ніж зрив конкурсу. У грудні через відсутність грошей на елементарні ремонти сталась аварія на Запорізькій ТЕС «Дніпроенерго», що змусило вивести станцію з енергосистеми. Подальше зволікання із модернізацією галузі (потребу у вкладеннях лише в теплову генерацію у Міненерговугіллі оцінюють на $20 млрд. до 2020 року) зробить такі аварії регулярними. А це поставить під загрозу енергобезпеку цілого регіону із населенням у майже 10 мільйонів людей. Не кажучи вже про промислові потужності, що виробляють понад половину ВВП країни.

Ані у Фонді, ані в ДТЕК у такому розвиткові подій, здається, зацікавлені не були. Зниження ціни ніяким чином не влаштувало б чиновників. Адже завдяки цим конкурсам, а також завдяки грошам, які ДТЕК перерахував за купівлю «Західенерго» та «Донецькобленерго», ФДМ уже виконав чверть річного плану приватизації. Це дуже доречно для традиційно напівпорожнього в січні бюджету.

З іншого боку, Рінат Ахметов, переплативши за енергокомпанії, матиме змогу прискорити модернізацію й оновити злагоджену роботу всієї великої енергосистеми Донбасу. Оскільки в його власності вже перебуває низка ТЕС у складі «Східенерго» та компанії з продажу електроенергії в регіоні. Крім того, він зможе забезпечити виконання однієї з ключових вимог конкурсу — забезпечити постачання на ТЕС щонайменше 70% вугілля українського походження. Причому не тільки за рахунок власного видобутку компаній ДТЕК, а й із копалень інших українських виробників. Пункт про стабільність вугільних поставок є стратегічно важливим, адже наразі саме цей вид палива дорожчає вдвічі повільніше за інші — мазут і газ. Також компанії нарешті зможуть узятися за вирішення екологічних проблем. Наприклад, ТЕС «Дніпроенерго» щороку є «почесними» учасниками ТОП–5 найбільших забруднювачів Дніпропетровщини. Без інвестицій компанія ризикує лишитися платником податків і штрафів на викиди, а не перетворюватися на безпечне для довкілля виробництво.

Фінансовий аналітик ІК Eavex Capital Дмитро Чурін відзначає, що держава зможе контролювати діяльність ДТЕК як інвестора через 25–відсотковi пакети акцій, які лишились у державній власності. «Новий власник повинен буде надати інвестиційний план розвитку компаній. І в разі його успішної реалізації ФДМ зможе продати блок–пакет дорожче», — відзначає експерт. До цього ж часу, за словами аналітика ІГ «АРТ Капітал» Станіслава Зеленецького, за допомогою блокпакета держава матиме змогу щонайменше контролювати додаткові емісії, склад наглядових рад енергокомпаній та інші напрями їхнього розвитку.

За словами екс–уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, необхідно продовжувати приватизацію енергетики. «Але сьогодні, враховуючи економічну нестабільність у світі, не дуже багато бажаючих придбати весь цей державний «непотріб», — зауважив експерт.