«Хочу ділянку в Карпатах!»

21.12.2011

Відповідно до показань скандально відомого «колядника», екс­голови Львівського апеляційного адмінсуду Ігоря Зварича, які він дав під час досудового слідства, то він не лише платив хабарі за призначення своєму шефу — тодішньому голові Вищого адміністративного суду України (нині судді Конституційного Суду) Олександру Пасенюку, оплачував його зимовий відпочинок та лижню із друзями у селищі Славське Сколівського району Львівщини, а й підшуковував для нього земельну ділянку в Карпатах!

Нагадаємо, що раніше «УМ» повідомляла, що, за свідченнями нині засудженого Зварича, він нібито сплатив пану Пасенюку в 2006 році за власне призначення на посаду 25 тисяч доларів, а у 2008 році вже передав 140 тисяч доларів по одній зі справ. На підставі цих даних народний депутат Григорій Омельченко просив керівництво Генпрокуратури порушити кримінальну справу щодо Пасенюка за фактами хабарництва (окремі факти оприлюднив канал ТВі в одному з випусків програми «Знак оклику»). Адже саме епізоди щодо Пасенюка слідчі виокремили, тож до суду, який розглядав справу Зварича, ці матеріали слідства не потрапили.

І хоча пан Пасенюк вважає все це «грубою фальсифікацією», «УМ» стали відомі й інші свідчення «колядника», згідно з оприлюдненими фотокопіями його допитів. Виявляється, у суддівській кар’єрі Зварича неабияку роль зіграв такий собі пан Тертичний (начальник облуправління ДСА Львівщини), з яким він якось їхав у купе поїзда до Києва на з’їзд суддів. Останній похвалився, що є другом голови ВАСУ і може вирішити питання про призначення Зварича главою Львівського апеляційного адмінсуду. За узгодження цього питання пан Зварич нібито сплатив пану Тертичному його «посередницькі» 5 тисяч «баксів». Пану Пасенюку ж перепали згадані 25 тисяч «зелених».

Згідно з показаннями Зварича, під час співбесіди з Пасенюком той наголошував, що, окрім усього іншого, кандидат має «пам’ятати, що одноразова дача грошей на посаду голови — це не вирішення питання, періодично треба привозити гроші, які потрібні йому на різні організаційні потреби». Тоді призначення Зварича затягнулося (нібито його документи не влаштовували Банкову), тож йому довелося донести в кабінет голови ВАСУ ще 120 тисяч доларів (!), які він позичив у однокурсника. Врешті­решт Зварич таки посів бажану посаду, перед цим пройшовши співбесіду у тодішнього першого заступника голови секретаріату Президента Арсенія Яценюка.

Інший цікавий факт стосується вже «трудових буднів» Зварича, коли він опікувався відпочинком боса на Львівщині. Згідно з його показаннями, саме під час однієї з таких зимових відпусток Пасенюк дав йому вказівку «знайти для нього земельну ділянку в Карпатах, у гірській курортній місцевості з метою побудови готелю біля гірськолижного витягу з хорошою, розвиненою інфраструктурою». Відпочивальника могла влаштувати й стара занедбана база, але з гарною транспортною розв’язкою.

Приїхавши в гості наступного року, Пасенюк повторив свою вимогу щодо ділянки. «Я усвідомлював, що в разі невиконання цієї вимоги я можу позбутися посади», — йдеться у показаннях відомого «колядника». Зварич додає слідчому, що він мав або знайти ділянку і оформити її «на кого потрібно», або «надати гроші на покупку цієї земельної ділянки».

Ці факти зі свідчень Зварича наводить у зверненні до Генпрокурора Віктора Пшонки й народний депутат Григорій Омельченко, який дивується, що керівництво Різницької не реагує на публікації в пресі та його звернення. І знову просить провести перевірку та порушити щодо Пасенюка кримінальну справу.

«Якщо свідчення Зварича стосовно Пасенюка були отримані «під тиском, із застосуванням погроз та з обіцянками свободи», як це припускає О. Пасенюк, то прошу вирішити питання про порушення кримінальної справи щодо тих посадових осіб Генпрокуратури України, які домоглися таких свідчень від І. Зварича під тиском та погрозами», — зазначає у депутатському зверненні пан Омельченко.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>