Давай трубу і марш у союз!

13.12.2011

Ситуація у паливній сфері України, м’яко кажучи, складна. Сподіваного здешевлення російського пального уряд Миколи Азарова не домігся, а «Нафтогаз України» вже вдруге поспіль не зміг вчасно — до 7 числа кожного календарного місяця — розрахуватися за спожитий раніше газ. Україна заплатила лише 210 млн. доларів та 7,2 млрд. рублів, тобто трохи менше половини від загальної суми, а на решту росіяни погодилися почекати до 28 грудня. «Родзинкою» ситуації стали ці самі рублі — вперше за всю історію взаємовідносин ми платимо росіянам їхньою валютою. Саме на такому порядку розрахунків тривалий час наполягала Москва, але Києву поки вдавалося уникати ультиматуму.

Далі — ще гірше. Аби зменшити суми платежів росіянам, «Нафтогаз» винайшов оригінальний, на його думку, метод скорочення імпорту пального — почав активніше використовувати газ, закачаний у підземні газосховища на зимовий період. Причому, не на відсотки, а удвічі! «Традиційно у листопаді ми купували у «Газпрому» 4 млрд. кубометрів газу плюс 1,5 млрд. кубів ми відбирали зі сховищ, — пояснює експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. — У теплому листопаді 2011 року зі сховищ відібрано цілих 3 млрд. кубометрів газу. Це дозволило НАКу зменшити імпорт і платити близько 1 млрд. доларів, а не 1,5 млрд.».

Якщо «Нафтогаз» викачуватиме пальне з такою ж швидкістю, то його газ закінчиться у сховищах уже наприкінці січня. І з початком лютого компанії доведеться ... викачувати газ, який належить іншим компаніям. Причину того, що нині наші сховища виявилися порожніми, експерти вбачають у тому, що навесні НАК повернув «Росукренерго» 7 із 12 млрд. кубів власного газу, і влітку 2011, коли вартість пального була найменшою, не скористався моментом і не збільшив темпи закачування.

Перенесення з доброї волі (!) «Газпрому» строків оплати з 7 на 28 число, на думку аналітиків, також не врятує «Нафтогаз» від наступних криз. «Січень в Україні є одним з найпроблемніших місяців щодо рівня оплати за газ, — продовжує Юрій Корольчук. — Теплокомуненерго у кращому випадку платять 15—24% від рівня спожитого пального (в інші місяці 65—70%), населення — 45—50% (зазвичай 95—100%). Тож, на нашу думку, навіть 28 січня НАК самостійно не зможе розрахуватися з «Газпромом».

Де взяти грошей, якщо МВФ нас не кредитує? Тільки там, де «Нафтогаз» буцімто знайшов нинішні 7,2 млрд. рублів. Тобто на території Російської Федерації. На думку фахівців ринку, нинішні 7 мільярдів рублів — не що інше, як частина кредиту, який РФ обіцяла Україні за вступ до Митного союзу. Під час конфіденційних перемовин, мовляв, ішлося не тільки про знижки на газ, а й про кредит — у 15 млрд. доларів — замість МВФівського. Тож цілком может статися, що однією ногою ми вже у Митному союзі.

І не тільки! Другою умовою Москви за знижку загнаному у кут енергетичному комплексу України, най­імовірніше, таки буде концесія української газотранспортної системи. Поки Москва та Київ офіційно мовчать, їхні публічні представники вже активно призвичаюють громадську думку до можливої втрати нашої ГТС. Перед вихідними симптоматичну заяву зробив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. За його словами, будівництво обхідних газогонів змушує Україну щось робити, причому терміново. І найкраще, що ми можемо зробити у такій ситуації — це утворити консорціум...