Згідно з останніми дослідженнями науковців, концентрація шкідливих часточок тютюнового диму в залах для курців перевищує чинні норми у 22 рази. І всупереч поширеній думці про ефективність вентиляційних систем, у зали для некурців також потрапляє дим — там концентрація шкідливих часточок перевищує допустимі норми в 14 разів. Абсолютно безпечною для здоров’я є атмосфера тільки тих закладів, де куріння повністю заборонено. Усі інші «мікси» залів — із витяжками, скляними перегородками і пересувними табличками — діють не на користь відвідувачам.
Про це розповіли журналістам фахівці на прес–конференції, присвяченій Міжнародному дню відмови від паління, який планета відзначала 17 листопада.
Експерти зазначають, що головну загрозу для здоров’я людини становить сигаретний дим, у якому міститься близько 4000 хімічних речовин. Більшість із них смертельно небезпечні: окис вуглецю, що вражає серце і судини, 40 канцерогенів тощо. Цигарки завдають шкоди організму в цілому — не тільки викликають різноманітні захворювання, а й ускладнюють перебіг уже наявних. Саме тому хворим, які палять, удвічі частіше призначають подвійні дози препаратів. Токсини, що містяться в тютюновому димі, провокують передчасне старіння організму, руйнуючи ген, відповідальний за опір старінню.
«Хочу наголосити, що тютюновий дим призводить до виникнення не лише ракових, а й серцево–судинних захворювань, — зазначив президент Української асоціації боротьби з інсультом Микола Поліщук. — Тютюн діє на дихальну систему та судини. Через 7 хвилин після затяжки у людини, яка курить, підвищується тонус судин. Крім того, вторинний дим — надзвичайно шкідливий, від нього помирає 10% людей. Це доводять європейські дослідження. В Україні від тютюну помирає 110 тисяч людей на рік, а це означає, що близько 10—12 тисяч померлих — це пасивні курці. Ці люди могли б жити, якби не тютюн. Тому сьогодні треба заборонити вживання тютюну в будь–яких закритих приміщеннях та в усіх громадських місцях відкритого типу, щоб зберегти здоров’я та життя багатьох українців».
У лікарів немає жодних сумнівів у тому, що Україні (як, власне, і будь–якій іншій державі) необхідна заборона куріння у громадських місцях, у тому числі кафе, барах, ресторанах тощо. Причому заборона не формальна, на папері, а реальна — щоб абсолютно в кожному закладі харчування була зала для некурців із чистим повітрям. На жаль, сьогодні власники більшості кафе й ресторанів не дотримуються навіть чинного антитютюнового закону. За статистикою, 68% громадян України, які відвідують кафе, бари та ресторани, помічали, що їх обкурюють.
«Наявний стан речей, коли у 80% приміщень кафе, барів та ресторанів ми дихаємо чужим тютюновим димом, не задовольняє більшість українців, оскільки некурців утричі більше, ніж курців, — зазначає голова правління Регіонального центру громадянського представництва «Життя» Андрій Скіпальський. — Чинне законодавство надзвичайно неефективне і складне для виконання та контролю. Зазвичай ми стикаємося із ситуацією, коли місце для некурців визначається пересувною табличкою, а зали для некурців зовсім не розділені. Така соціальна норма, яка існує тільки завдяки відсталим традиціям та сумнівному праву курити там, де людині хочеться, вже поступово зникає в європейських країнах. Має зникнути вона й в Україні».
За словами фахівців, закон про повну заборону куріння в закладах громадського харчування вже успішно діє у Великій Британії, Франції, Іспанії, Ірландії, Італії, Туреччині, Литві, Латвії, Естонії, Фінляндії, Норвегії та Швеції. Досвід цих країн показує: ресторанна галузь в цілому лише виграє від того, що в закритих приміщеннях не курять. Клієнти починають більше замовляти кави, чаю та їжі. А працівники галузі нарешті отримали гідні робочі місця.
«Безпечної концентрації тютюнового диму не існує. Жодне високотехнологічне інженерне рішення щодо вентиляції чи фільтрації повітря не захистить від руйнівної, канцерогенної дії вторинного тютюнового диму, — пояснює експерт із питань неінфекційних захворювань бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Наталя Король. — Для захисту людей потрібно не обладнання, а законодавство щодо стовідсоткового усунення тютюнового диму із закладів громадського харчування».
Експерти наголошують: цигарковий дим не лише шкодить тілу, а й калічить психіку. Відмова ж від паління робить людей щасливими. Як інформує «Медпортал», таких висновків дійшли американські медики з Університету Браун. Участь в експерименті взяли 200 курців, які кинули палити. До та після відмови від паління їх перевіряли на симптоми депресії. Ті з них, хто так і не повернувся до шкідливої звички, практично не мали симптомів погіршення настрою. Натомість у людей, які знову почали курити, симптоми депресії виникали знову.
Кожний третій четвер листопада з ініціативи Міжнародного союзу боротьби з раком у світі щорічно відзначають як Всесвітній день відмови від куріння. Людей закликають відмовитися від куріння хоча б на день, аби звернути їхню увагу на те, що кожна викурена сигарета завдає шкоди здоров’ю.
Уперше ідея кинути курити на один день народилася в Артура Мулані, коли він 1971 року закликав людей хоча б на один день відмовитися від цигарок, а на заощаджені кошти зробити ремонт місцевої школи.
У 1974 році Don’t Smoke Day, або «День некуріння», був уперше публічно проголошений на сторінках американської газети «Монтічелло таймс» (штат Міннесота). 18 листопада 1976 року каліфорнійське відділення Американського товариства раку вперше надало фінансування на рекламу цього дня. Відтоді він отримав назву День відмови від куріння та з часом став міжнародним.
На сьогодні в нашій державі палить 50% чоловіків і 11% жінок. Україна посідає друге місце в Європі за кількістю випалених цигарок на душу населення. Значна частина курців (60—70%) час від часу намагаються позбавитися цієї шкідливої звички, але вдається це далеко не всім. І недарма: у 1992 році ВООЗ визнала нікотинову залежність захворюванням, яке потребує лікування, як і залежність від інших наркотичних речовин.
У Всесвітній день відмови від куріння в парламенті було зареєстровано законопроект №9474, який передбачає повну заборону тютюнопаління в закладах громадського харчування, культури та спорту.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
