Планета «ВВ»

17.11.2011
Планета «ВВ»

Репетиція зоряного складу «ВВ», у якому гурт виступатиме 20 листопада. (Фото з сайту vopli.com.ua.)

20 листопада у столичному «Палаці Спорту» ветерани української рок–сцени дадуть ювілейний концерт до 25–річчя своєї музичної діяльності. «25 років на орбіті» обіцяє бути стовідсотковим шоу в стилі «ВВ»: драйв від старого складу «ВВ» (на концерті виступлять Олександр Піпа і Юрій Здоренко), епатаж від Ніни Хаген, гумор від Леся Подерв’янського, а ще яскравий музичний калейдоскоп із «Бумбокса», «Ляпіса Трубєцкого», Ноггано — на цьому перелік запрошених музикантів тільки починається. Крім духовної поживи, «ВВ» для своїх фанів підготували й матеріальні подарунки: новий DVD–диск із записом фільму–концерту «ВВ на сцені фестивалю РОК СІЧ», а також конкурс на кращий кавер на будь–яку пісню з «вевешного» репертуару (головний приз — iPad).

Напередодні великого дійства «УМ» намагалася з’ясувати деталі обіцяного грандіозного тригодинного шоку.

 

— Олеже, за 25 років виступів у клубах, палацах, на стадіонах, квартирниках, у полі — які пісні з вашого репертуару набили оскомину? Чи є такі, що лишаються улюбленими за будь–якої погоди?

— Особливо ні. Ми постійно виступаємо в абсолютно різних місцях, в кожному з них — власна публіка, яка сприймає як старий, так і новий репертуар. Звичайно, всі знають і гучно свистять під старі хіти, але є і така публіка, що знає все від початку і до нових пісень. Зараз у нас проходить ювілейний тур по Росії, щойно приїхали з Сибіру, і що нас там вразило: навіть у тих місцях, де ми ще ніколи не були, є наші давні фани, які підбігають iз вирізками з журналів 1990 року, першими альбомами й збірками та просять автографи. Тобто є люди, яким наша творчість дуже цікава і вони постійно спостерігають та чекають від нас нових надходжень.

— Чому ви вирішили робити ювілейний концерт у вигляді збірних виступів? За яким принципом запрошували гостей?

— В Україні вже давно з’явилась традиція на великі ювілеї запрошувати гостей та робити кавер–концерт. Я вважаю, що це гарна ідея, але у наш час уже стільки гуртів це робило, що воно виходить уже якось банально. Тому ми вирішили запросити гостей, яких ми хотіли би бачити, та зіграти на одній сцені, щоб вони своїми виступами зробили подарунок нам та нашим фанам.

— Чи можна припустити, що участь Леся Подерв’янського у концерті не обмежиться простим привітанням? Який подарунок він вам приготував?

— Ну я цього не знаю. Ми не ставили ніяких рамок. Звичайно, він не буде розповідати повну п’єсу на 2 години. Можливо, це буде якийсь уривок чи заздалегідь підготовлений вірш на день народження. Я дуже давно знаю Леся і впевнений, що це буде дуже гарний сюрприз.

— Як вам удалося «заманити» у Київ Ніну Хаген? Який її внесок у святкову програму (скільки пісень буде виконано, як довго триватиме виступ)?

— На піснях Ніни Хаген ми росли. Я дуже поважаю цю співачку, свого часу вона була настільки епатажною, що фани Леді Гаги можуть розчаруватися, побачивши, що всі використовувані нею фішки вже давно були придумані, і їх робила саме Ніна Хаген.

Я вже не пам’ятаю, звідки взялась ідея, але з’явилась пропозиція запросити ії на концерт, а вона з люб’язністю погодилась. Не можу сказати точно, скільки пісень вона виконає, але їх буде достатньо для того, щоб натовп вибухнув.

— Наскільки довготривалим буде повернення у «ВВ» Олександра Піпи та Юрія Здоренка? Чи плануєте з ними ювілейно–возз’єднаний тур?

— У такому складі ми вже не виступали 15 або 20 років. Це буде своєрідний експеримент, ми виконаємо наші перші пісні, які вже дуже давно не виконувались. Орієнтовно, це буде п’ять–шість пісень.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>