Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Денiел Редклiфф та Емма Уотсон — Гаррi й Гермiона.
Довгоочікувана прем'єра «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» відбулася 4 червня, але фільм настільки успішний, що столичні кінозали без жодних вагань розмістили його у своїх репертуарах до 26 червня. Проте найвідданіші прихильники штурмували кінотеатри вже в перші дні показу. Ранок 5 червня, найперший сенс у одному з найбільших кінозалів столиці. За десять хвилин до початку показу майже всі місця були вже зайняті схвильованими глядачами, хочу відзначити, що не лише екзальтованими малими фанатами, а й значно дорослішими «тінами», їхніми батьками та зовсім дорослими дядями і тьотями. Уже під час сеансу симпатична мама ліворуч виявляла неабияку зацікавленіть сюжетом, повсякчас «дістаючи» свого сина запитаннями — а це хто, а що це значить. Чесно сказати, деякі поціновувачі казки від Ролінг і самі починають забувати подробиці попередньої серії, оскільки наступна надто вже довго знімається. Часові терміни в першу чергу позначаються на зовнішньому вигляді виконаців головних ролей. У деяких кадрах вони виглядали явно старшими за 13-річних підлітків, якими мають бути за сценарієм. Проте уявити фільм без їхньої участі просто неможливо, і тішить те, що новий режисер, мексиканець Альфонсо Куарон (який замінив Кріса Коламбуса, який, у свою чергу, став продюсером) пообіцяв не змінювати Герміону, Гаррі та Рона. Принаймні з упевненістю можна сказати, що в наступному фільмі ми знову побачимо ці знайомі обличчя — з Деніелом Редкліффом (Гаррі), Руппертом Грінтом (Рон) та Еммою Уотсон підписано контракт на чотири серії.
Третій фільм «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» дійсно вражає картинкою — неймовірно мальовничі пейзажі, величний замок Гогварсу з його готичними арками і стрільчастими вікнами, казковий гіпогриф із копитами і крильми виглядає досить реальним, а ще вовкулаки, жахливі дементори, тобто в картині є все, що малює і не домальовує наша уява під час читання. Проте, попри захоплення спецефектами, фільм дещо розчаровує — у ньому не більше однієї третьої від книжки. Кількасот сторінок з приколами, шкільними пустощами — всім тим, що робить книгу такою близькою, а дітей-чарівників схожими на їхніх реальних ровесників, у кіно я так і не побачила. Окремі історії із захоплюючого життя Школи чарівників показані лише тому, що мали безпосереднє відношення до головної теми сюжету. Цікаво, що робитимуть режисер і продюсер далі, адже відомо, що кожен наступний том про Гаррі Поттера невпинно збільшується в обсязі? Збільшуються і прибутки — за прогнозами, вони становитимуть 600 мільйонів доларів.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>