Маю право і за ґратами

20.10.2011
Маю право і за ґратами

Влада опікується правами неповнолітніх порушників закону. (Фото автора.)

Після того як на минулому тижні було оприлюднено доповідь міжнародної правозахисної організації Amnesty International щодо проблеми повальної злочинності в лавах міліції та фактичної безкарності правоохоронців, свої пропозиції щодо вирішення наболілого питання вирішили озвучити i в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Саме за ініціативою омбудсмана Ніни Карпачової та під егідою Ради Європи у Києві провели «круглий стіл» на тему: «Створення національного превентивного механізму проти тортур в Україні».

 

Катів — під моніторинг

Нагадаємо, що правозахисники з Amnesty International вважають, що проблема катувань у застінках міліції не вирішується роками саме через те, що міліціонери практично не несуть покарання за скоєні злочини (кримінальні справи за даними фактами порушують украй рідко і розслідують недбало).

Омбудсман Ніна Карпачова має зауваження з цього приводу. Вона стверджує, що сьогодні кожен другий український правоохоронець, який вчинив катування, отримує реальний, а не умовний, як раніше, термін покарання. Водночас омбудсман назвала ганебним віднесення парламентом поняття про такий злочин, як катування, до статті Кримінального кодексу України — «Перевищення влади або службових повноважень». На її переконання, цей вид злочину необхідно повернути до окремої статті кодексу.

Що пропонує Уповноважений ВР з прав людини для вирішення проблеми катувань? За словами пані Карпачової, «панацеєю» має стати національний превентивний механізм проти тортур. Саме цей, поки що не зрозумілий потенційній жертві міліцейського безміру механізм має стати ефективним засобом захисту прав людини, її життя та гідності. Ще й допоможе у викоріненні цього ганебного явища у правоохоронній та пенітенціарній системах.

Ідеться про створення спеціального державного органу, що дозволить зосередитися передусім на превентивних заходах, а також на питаннях відшкодування збитків, завданих жертвам таких злочинів, комплексного розслідування системних порушень прав затриманих, засуджених, хворих у психіатричних лікарнях, осіб, які перебувають у центрах для нелегальних мігрантів, біженців тощо, пояснює свою ідею Ніна Карпачова.

За попередніми розрахунками, під превентивний механізм моніторингу підпадають понад три тисячі місць примусового утримання людей, приблизна чисельність яких сягає до півтора мільйона осіб.

Юним злочинцям — дитячого суддю

Під час «круглого столу» не оминули увагою й питання правового захисту дітей, які перебувають у конфлікті з законом. Так, Уповноважений Президента з прав дитини Юрій Павленко (нагадаємо, що цю посаду створили нещодавно саме під молодого «нашоукраїнця». — Ред.) наполягає на створенні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх. «Це має бути система, яка спроможна забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом», — каже пан Павленко.

«Дитячий» омбудсман нагадує, що Україна ратифікувала низку міжнародних документів і стандартів щодо захисту прав неповнолітніх злочинців, однак її політика й досі залишається переважно каральною й навіть жорстокою. Тож потрібно ще багато чого зробити: вдосконалити систему профілактики дитячої злочинності, забезпечити ефективне правосуддя щодо неповнолітніх, сприяти розвитку відновного правосуддя, створити ефективну систему реабілітації неповнолітніх, які вчинили злочин, та їхнього доступу до безоплатної правової допомоги. А ще Юрій Павленко пропонує запровадити спеціалізацію суддів із розгляду справ неповнолітніх.

Згідно зі статистикою, в Україні близько 45% дітей стикаються з різними формами насильства. Тоді як вітчизняне законодавство забороняє використання насильницьких методів щодо дітей. Найбільше порушень прав дитини, причому системно, допускають ті ж таки міліціонери! Це відбувається як під час проведення профілактичної роботи з неповнолітніми, так і в процесі затримання юних правопорушників або під час проведення слідчих дій, наголошує пан Павленко.

Уповноважений Президента з прав дитини пропонує провести якісне оновлення чинного законодавства, зокрема у сфері юстиції щодо неповнолітніх. І додає, що глава держави й Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ухвалив, і Громадську консультативну раду з питань захисту прав дитини створив тощо.

Від себе додамо, що така увага з боку Президента Януковича до проблем юних злочинців цілком зрозуміла. Адже глава дер­жави не з чуток, а з власного досвіду знайомий з умовами утримання неповнолітніх засуджених у виховних колоніях.

 

ДО РЕЧІ

Уповноважений ВР iз прав людини Ніна Карпачова вважає, що, крім виправних колоній, СІЗО та ІТТ, необхідно контролювати й умови утримання людей у спеціальних боксах, розташованих у судах, куди їх доставляють на засідання. За її словами, умови утримання людей по кілька годин у таких приміщеннях (так званих «кам’яних мішках») не витримують жодної критики. Під час «круглого столу» омбудсман показала учасникам фотографії цих боксів, у яких, зокрема, утримують до початку судового засідання й відомих політиків — екс–Прем’єра Юлію Тимошенко та екс–главу МВС Юрія Луценка.

«Це бокси, де утримують кожного, кого привозять за кримінальними справами до суду. Так утримують і пані Тимошенко, і пана Луценка, і всіх інших підсудних, яких привозять до Печерського суду в центрі Києва! — не приховувала власного обурення пані Карпачова. — Ви бачите, які нестерпні тут умови. Дві години до початку судового засідання людина перебуває в цих умовах».

Омбудсман повідомила, що як Луценко, так і Тимошенко неодноразово скаржилися їй на умови такого утримання. На її думку, така ситуація не відповідає умовам достойного утримання підсудного під вартою в суді. Відтак Ніна Карпачова відзначила важливість прийняття державної цільової програми покращення умов утримання як затриманих осіб, так і тих, що перебувають під вартою.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>