Печерський райсуд столиці віднедавна заслуховує свідків у справі Юрія Луценка щодня (чергове засідання відбудеться сьогодні), через що адвокати екс–глави МВС навіть заявили про неприпустимість розгляду цієї справи у такому виснажливому режимі. Мовляв, неможливо ні підготуватися до засідання, ні свідків нормально викликати. Тим більше що свідки скаржаться Феміді на те, що їх запрошують до суду без повісток. Ще й у порушення законодавства їх викликають на засідання... співробітники Департаменту внутрішньої безпеки МВС, а не працівники канцелярії суду!
Журналісти телеканалу ТВі стали свідками розмови начальника слідчого відділу Генпрокуратури Олександра Іщука і свідка у справі Луценка Валерія Мельника перед судовим засіданням у справі. За двадцять хвилин до засідання свідку рекомендували, що саме говорити на процесі, але той «рекомендацій» так і не виконав. Учора підсудний Луценко просив суд викликати як свідка журналіста Костянтина Усова, який довів тиск прокуратури на свідків у його справі, а відео телеканалу долучити до матеріалів справи.
Але усе марно: головуючий суддя Сергій Вовк лишається невблаганним i відхилив клопотання підсудного. Мовляв, виклик журналіста до суду є передчасним, а питання виклику свідків суд узагалі залишив без уваги. Хоча підсудний наголошував, що, викликаючи свідків, МВС може тиснути на них.
Щодо свідків, то вони продовжують стверджувати, що незаконних вказівок від Луценка не отримували. Єдиною неприємністю для екс–міністра був допит судом у понеділок його колишнього першого заступника Михайла Клюєва, який заявив суду, що Луценко особисто у службовому кабінеті передав йому документи про зарахування загального стажу роботи свого водія в міліційний (це один з епізодів справи, який інкримінують екс–міністру). Але Клюєв так і не зміг відповісти на запитання свого колишнього шефа, як він міг передати йому документи 31 жовтня 2008 року, якщо того дня міністр Луценко перебував у відпустці, та ще й у Великобританії.
Через це захист Луценка одразу заявив, що свідчення Клюєва є необґрунтованими та неспроможними, а в їхнього підзахисного є беззаперечне алібі. Генпрокуратура лише пообіцяла перевірити заяву Луценка, що того дня підсудного справді не було в Україні.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
